У Дніпрі говорили про особливості експорту українських товарів

У Дніпрі відбулася експортна конференція на тему: «Перспективні ринки збуту продукції українських товаровиробників», яка пройшла в рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу.  Центр підтримки бізнесу в Дніпрі, оснований на базі Дніпропетровської торгово-промислової палати, за підтримки ЄБРР, утретє проводить такі зустрічі для вітчизняних підприємців.  

Підтримати малий та середній бізнес

У період від січня до липня  нинішнього року Україна експортувала товарів на 23,8 млрд. доларів, що на 22 % більше, ніж минулого. Наша країна імпортувала товарів на 26,563 млрд. доларів. Металургія, сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості дають понад 80 % українського експорту. Але особливістю експортоорієнтованих галузей України є їхній високий рівень залежності від кон'юнктурних коливань на світових ринках.

«Наразі ми працюємо над планом роботи на 2018 рік. Такі заходи – унікальна можливість для підприємств МСБ регіону, що планують розвивати свою діяльність за рахунок розширення експорту. Адже ваш успіх – це частинка і нашого успіху. Також ми сподіваємось, що у Дніпропетровському регіоні нарешті вирішиться питання стандартизації. Можливо, буде відкрита лабораторія сертифікації, адже зараз наші підприємці змушені звертатися до відповідних інстанцій у Польщі чи Голландії», – зазначив Президент Дніпропетровської торгово-промислової палати Віталій Жмуренко.

Експортне протверезіння

Європейський ринок готовий зустрічати українські товари саме у сфері малого та середнього бізнесу, адже великі вітчизняні монополісти вже зайняли свою нішу. Перший Секретар Представництва Європейського Союзу в Україні Жослін Гітон підкреслив, що український бізнес повинен бути конкурентним, оскільки в ЄС є чіткі правила, які забезпечують справедливі умови для всіх. «Мало тільки виготовляти товар. Потрібно ще розуміти, куди і як його правильно експортувати, вивчити ринок та його «правила гри». Адаптація до стандартів (а стандарти є ядром торгової частини Угоди про асоціацію) потребуватиме часу. Це вже пережили Польща та Словаччина. Українські компанії будуть успішними, якщо вони зуміють інтегруватися, створять партнерства з тими європейськими компаніями, що планують перенести своє виробництво до інших країн і, зокрема, до України», – зазначив він.

Після коливання курсу долару українські підприємці відчули своєрідне «експортне протверезіння», яке, втім, дало новий поштовх до підкорення ринку Європи чи Азії.

«Європейський банк реконструкції та розвитку має програми, покликані допомогти бізнесу трансформуватись. Трансформація означає відмову від старих радянських підходів в управлінні і використання нових та сучасних практик. Наприклад, консультуючи одеську компанію з виробництва ялинок, ми визначили, що їм потрібно не лише змінити програму стандартизації, але і розширити свій асортимент», - зазначив аналітик ЄБРР Павло Вдович, який займається консультаційною підтримкою підприємств-експортерів.

Експерти впевнені, що потрібно допомогти бізнесу переорієнтувати наш експорт, знайти нові ринки, закріпитися там, забезпечити відповідність українського виробництва вимогам цього ринку. В Україні відбуваються економічні реформи, виходить багато нових нормативних документів. «Торгово-промислова палата виконує роль провідника. Це своєрідний майданчик для обговорення актуальних питань. Ринок став досить складним та більш конфліктним, тому всі проблеми, що виникають у компаній на ринку, потрібно оперативно доводити до бізнесу, щоб він менше страждав. Взагалі, по кожній зоні потрібно вести окрему розмову, розповідаючи про переваги та недоліки, адже скрізь є істотні відмінності. Наприклад, зони вільної торгівлі з Туркменістаном і Узбекистаном передбачають можливості постачання продукції українського походження під преференційні сертифікати України не безпосередньо, а через треті країни, які є покупцями нашої продукції», - зазначив віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистіль.

Під час конференції учасники в режимі діалогу також обговорили питання стратегії та ризиків, можливості та перспективи роботи з арабським ринком, тренди торгівлі з Туреччиною та можливості співпраці з Канадою.