У Дніпропетровській області кінологи знайшли мертвим журналіста та військового з Дніпра Андрія Нікітіна. 12 грудня його востаннє бачили живим його рідні, до яких чоловік завітав у гості. Після цього він зник. 20 грудня у його рідному селі Башмачка з ним попрощалися.
Інформатор вирішив написати біографію нашого колеги за фахом — Андрія й вшанувати пам’ять про нього, та його значний вклад в розвиток медіа Дніпропетровщини. Це дуже тяжка втрата для журналістики.
Цей матеріал вдалося зробити завдяки тому, що Андрій активно вів свою сторінку у соціальній мережі Facebook. Пропонуємо і вам згадати, якою людиною він був, та чим запам'ятався за 36 років свого сповненого на події життя.
Андрій почав працювати в медіа Дніпра ще у 2010 році, 14 років тому. Першим місцем роботи Нікітіна стала газета «Дніпровська правда». Саме з цією газетою Андрій співпрацював 12 років. Це не дивно, адже Андрій мав багатий світогляд. Однак найбільшою його пристрастю була історія.
Андрій закінчив навчання у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. І попри освіту історика, Андрій вирішив шукати свій шлях у журналістиці.
«Завжди усміхнений, привітний, готовий вислухати і допомогти. Таким одногрупники, викладачі і колеги памʼятатимуть Андрія. Він побажав усім нам переможного 2025-го року...», — так запам’ятали викладачі Андрія.
І в майбутньому освіта історика йому не раз допомагала працювати над історичними матеріалами. Зокрема, це були новини про історичні об’єкти Дніпра або історичних постатей, які зробили значний вклад у життя міста.
Андрій дуже захоплювався політикою та добре розумівся у суспільно-політичному житті України. За свою кар’єру журналістом Андрій пропрацював майже у всіх виданнях міста, зокрема і в Інформаторі, однак наш шлях був недовгим.
Під час роботи на телебаченні Нікітін в рамках проєкту «Шах і Мат» записав інтерв’ю з колишнім заступником міського голови Дніпра Михайлом Лисенком, який помер 6 жовтня 2024 року від серцевого нападу.
Також у портфоліо Нікітіна були інтерв’ю з Геннадієм Корбаном, якого у серпні 2022 року, Президент України Володимир Зеленський позбавив українського громадянства.
На його сторінці є спільні фото з першим Президентом України Леонідом Кравчуком, другим Президентом України Леонідом Кучмою, шостим Президентом України Володимиром Зеленським та активістом Михайлом Тонконогим, якого знайшли вбитим.
Після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року Андрій працював на місцях російських воєнних злочинів, та висвітлював їх у новинах. Редакція Інформатора під час роботи на місці ракетних атак часто бачила Андрія за роботою. Після 24 лютого Андрій записував інтерв’ю з військовими, більшість з яких вже, на жаль, загинули.
Влітку 2024 року Андрій долучився до лав Збройних сил Україні. І 21 липня 2024 року почав працювати у 233 окремому батальйоні територіальної оборони. Військову присягу на вірність українському народові склав 9 серпня 2024 року. 19 грудня 2024 року його знайшли мертвим у селі Башмачка. Про смерть брата повідомила у Facebook його сестра Тетяна.
Андрій був дуже товариським, привітним, веселим, мав багато знайомих та друзів, і дуже любив свою маму, яку втратив у 2021 році. Попрощалися з Андрієм 20 грудня у його рідному селі Башмачка.
Сподіваємося, що там, на Небесах, Андрій знайде ще більше цікавих героїв для своїх інтерв’ю. Редакція Інформатор висловлює співчуття родині та близьким Андрія.
Нагадаємо, що у Дніпрі безвісти зник 47-річний чоловік. Востаннє його бачили 1 грудня у Шевченківському районі. Писали також, що у Дніпропетровській області розшукують 39-річного чоловіка, який переховується від слідства. Крім цього, у Дніпропетровській області шукають винуватця смертельної ДТП, в якій загинув 16-річний підліток.