“У першого пораненого не було пів щелепи”: бойовий медик 3 ОШБр “Андроїд” із Дніпра розповів про Авдіївку та порятунок бійців
Колишній оператор "Інформатор Дніпро" Андрій Батозський з початком повномасштабного вторгнення почав волонтерити. Коли відчув, що хочеться працювати ближче до фронту, — став бойовим медиком. Його шлях розпочався з водія “швидкої” у 98-й ТрО “Азов” Дніпро. Тоді підрозділ стояв на межі Донецької та Запорізької областей. Згодом чоловіку запропонували попрацювати у дніпровському шпиталі.
Тут він навчився правильно перев’язувати, обробляти рани та слідкувати за ними, робити ін’єкції. Згодом воїн доєднався до 3-ї ОШБр. Про це бойовий медик з позивним “Андроїд” розповів в інтерв’ю “Армія TV”.
“Першого пораненого я дуже гарно пам’ятаю. Це на Бахмутському напрямку було. Я пам’ятаю, що вибігаю на дорогу, що привезли поранених. Бачу, що іде чувак. Нормально, просто іде. Я підхожу ближче, а у нього пів щелепи немає. А він взагалі адекват, іде, ледь не палить. Я пам’ятаю, що у мене страшно тряслись руки. Я бачу оце ось все. У нього ще борода. На бороді запеклася кров. І не зрозуміло, це кров запеклася чи у нього шкіра висить”, — ділиться Андрій.
Чоловік побував на найгарячіших напрямках. Зокрема, тиждень у бункері Коксохімічного заводу, що в Авдіївці. Тоді ворог бив по місту КАБами. Оскільки постійно несли поранених, часу на відпочинок чи сон майже не було. Була зима, холод, в помешканні майже не було чим дихати та вирубалось світло.
“Це було реально пекло. Вони (росіяни — ред.) можуть використовувати ці срані КАБи. І отут вже розумієш, або пан, або пропав. Коли прилітає КАБ, там вже варік, що когось рятувати, сходить майже на нуль. Прицільно гатили. Я пам’ятаю, коли ми заходили на коксохім, ще сніжок був. Ще було плюс-мінус тихо. Але ось сніг зіграв з нами погану штуку, потрібно було бігати. Все одно поранених приносять і тропки видно. І коли вже спалили, куди ці тропки ведуть, тоді вже почалися веселощі. Хоча ми сиділи в бункері, але фігачило так, що мама не горюй”, — поділився військовий.
Він додав, що коли їх вивели з бункера, у той же день туди прилетів КАБ. Все було знищено вщент. Крім цього, ворог застосовував проти наших захисників хімічну зброю
“Нас газом отруїли якимось. (Його дія — ред.) вивести тебе так, щоб ти не був бойовою одиницею. Ти не можеш нормально рухатися, ти підіймаєшся — в тебе починає серце колотити, в тебе задуха, трошки очі сльозяться”, — розповів “Андроїд”, додавши, що тепер він на такі випадки носить з собою антидот.
Андрій і досі продовжує знімати все на відео. Каже, що це допомагає аналізувати, де міг би зробити інакше, де — швидше та інше.
Друзі, ви можете долучитися до збору на ремонт автівок медеваку. Адже наших поранених Захисників треба вивозити щоденно. Донат ви можете надіслати за реквізитами нижче:
- Банка mono;
- картка “ПриватБанку”: 4149 4393 1535 8600 — Батозський Андрій.
Нагадаємо, що у Дніпрі 26-річний нацгвардієць із Маріуполя розповів про життя в облозі. Писали ми й про те, що переселенка з Маріуполя розповіла про пережите пекло, повернення дітей та роботу у Дніпрі. Також читайте, що розповіли постраждалі від ракетного удару по Дніпру 4 червня.
