Забута спадщина ІнФізу: як у Дніпрі виглядає занедбаний басейн
У Дніпрі на Набережній Перемоги, в районі будинку №10, за чагарниками, залізобетонним парканом та навчальними корпусами Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту ховається величезний об’єкт. Уже понад 35 років він існує осторонь міського життя та за цей час набув занедбаного вигляду. Містяни «по-свійськи» називають його просто – басейн ІнФізу.
Оператори Інформатора побували на місці та зафіксували, який вигляд об’єкт має сьогодні. Щоб дізнатися його історію, ми звернулися до публікацій у дослідницькому блозі Vasilevsky Urbex та матеріалу з Telegram-каналу «Той самий Вейссман».
Колись величний спортивний комплекс сьогодні перетворився на атмосферний об’єкт андеграундної культури. Плитка з чаш басейнів майже повністю зникла, металеві конструкції демонтували, а вздовж великої чаші залишилися лише фрагменти комунікацій.
Одна з чаш заросла сухостоєм і стала притулком для безпритульних собак. Інша заповнилася дощовою водою приблизно на 15 - 20 сантиметрів та перетворилася на невелику водойму, де плавають качки й жаби. Над усією цією пусткою досі височіє восьмиметрова вежа для стрибків у воду, яка нагадує про спортивне минуле цього місця.
Історична довідка
Історія вишу починається ще наприкінці 1970-х років. Заклад заснували у вересні 1979 року під назвою Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, а в лютому 2017 року він змінив статус і отримав нинішню назву – Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту.
Сам басейний комплекс ввели в експлуатацію орієнтовно в середині 1970-х років, ймовірно, до 200-річчя міста. На той час це була унікальна спортивна споруда: комплекс мав власну котельню та автономну систему комунікацій, завдяки чому відкриті басейни могли працювати протягом усього року.
Спортивний об’єкт складався з двох великих відкритих басейнів. Один був глибоким і призначався для стрибків у воду з вежі заввишки від 2 до 8 метрів, інший — плавальним, із доріжками для тренувань та змагань.
Інженерні рішення комплексу для свого часу були незвичайними. Поруч із басейнами розташовувалися теплі роздягальні, а із закритого приміщення до води вели спеціальні підводні «перетоки». Взимку спортсмени могли переодягнутися у теплому приміщенні, пірнути у воду та через ці проходи потрапити до відкритого басейну, не виходячи на мороз.
У 1980-х роках комплекс активно використовували для тренувань, зборів та змагань. У 1987 році саме тут проходив Чемпіонат СРСР з плавання. За спогадами містян, у цьому басейні також тренувався та виступав чотириразовий олімпійський чемпіон Володимир Сальников.
Проте історія комплексу раптово обірвалася у 1991 році. Під час сильних зимових морозів система подачі води не витримала та промерзла, через що вузли комунікацій зазнали серйозних пошкоджень, а подальша експлуатація стала неможливою. На тлі розпаду СРСР та економічної кризи коштів на масштабний ремонт не знайшлося. Басейн закрили «тимчасово», але, як виявилося, назавжди.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що на Монастирському острові у Дніпрі вдруге за рік зацвіла лаванда. Також ми писали про те, що до Дня міста у Дніпрі встановили друге туристичне дзеркало для фото. Крім цього, дивіться, як серпневого вечора у Дніпрі містяни проводжали захід сонця.
Фото – Маргарита Горбунова
