Життя за Україну віддав капітан Вадим Сібаров з Дніпропетровської області
Війна забрала життя капітана Вадима Сібарова. Він загинув 25 серпня 2026 року під час несення служби у Чернігівській області. Йому було 50 років.
У нього залишились мати Людмила, дружина Катерина, брат Дмитро та його дружина Любов. Про це повідомляє Інформатор з посиланням на пост Жовтоводської міської ради.
Вадим народився 7 червня 1976 року у Жовтих Водах. Навчався у школі № 11. У шкільні роки займався спортивним плаванням, захоплювався музикою та грав у місцевому музичному гурті. Після закінчення школи вступив до Національного гірничого університету. Здобувши вищу освіту, працював гірничим майстром на шахті “Нова”. Згодом – на підприємстві “Гарант Метиз Інвест” та Жовтоводському хлібзаводі. Останні роки перед службою працював на Північному ГЗК.
На захист України Вадим став 14 серпня 2022 року. Пройшов військову підготовку в Одеській військовій академії. Служив на Чернігівському, Херсонському та Покровському напрямках. Мав статус учасника бойових дій. За сумлінну службу був відзначений грамотами та подяками вищого керівництва.
“Вадим був відповідальною, інтелектуально розвиненою та надзвичайно допитливою людиною. Цікавився буквально всім. Особливо любив історію, знав напам’ять безліч історичних дат, захоплювався краєзнавством і пишався своїм корінням. Він був справжнім майстром на всі руки. Міг смачно приготувати практично будь-яку страву, а квартиру власноруч відремонтувати та облаштувати за власним, віртуозним дизайном. Любив собак і після нашої Перемоги мріяв завести добермана. Не терпів несправедливості. Любив Україну. Вадим ніколи не сидів на місці. Був поціновувачем активного відпочинку, любив мандрівки з рюкзаками, відкривати для себе нові міста, замки та тунелі. Постійний рух, нові враження, дороги й відкриття – таким був його ритм життя. А ще Вадим був гарним, турботливим і люблячим чоловіком. Розумів свою кохану з пів слова, завжди допомагав їй у побуті, дарував квіти та ніжно називав: «моя солоденька цукерочка та рідненька». Для Катерини він був її «безмежним та вічним коханням»”, – йдеться у публікації.
З полеглим воїном попрощаються 8 вересня біля пам’ятника славетним козакам у Жовтих Водах.
Завжди будемо пам’ятати тих, хто боронив Україну. Герої не вмирають!
Нагадаємо, раніше ми писали, що на Харківському напрямку загинув зенітник Олександр Романко з Дніпропетровської області. Також читайте, що на щиті повернувся 30-річний Захисник із Дніпропетровської області Артур Іванчиков. Крім цього, Інформатор повідомляв, що на війні загинув боєць Сергій Гармаш із Вільногірська.
