Погода переменная. Чаще холодает. От того еще более ценными становятся солнечные дни, когда можно выйти в парк и погрузиться в хоровод разноцветных деревьев, от которых тяжело глаза отвести. Чего здесь может еще не хватать? Разве что теплого шарфика и стаканчика кофе – для того, чтобы точно ничего не мешало. Поздравляем вас с лучшим фестивалем осеннего сезона. Вашему вниманию – октябрь.
Осень интересна. Ее настроение меняется каждый день. Если сегодня срывался дождь, и хотелось под одеялом на диване смотреть сериал, завтра сияет солнышко, и лучшее кино можно посмотреть именно на улице.
Трудно определить, какой цвет доминирует в общей гамме – красный, желтый, зеленый. Хочется рассматривать каждый листик и веточку. Гулять по тропинкам по парку. Цените каждую минуту в тишине и покое. Без воздушной тревоги – конечно, без тревоги, ведь во время нее мы направляемся в укрытие.
Осень учит нас ценить солнечную погоду, парки и природу в шумном городе. Важно помнить об этом и в пасмурную погоду.
Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташкоАні докору з уст. Нам лишається довга сльотаВ керамічному глечику – кілька засохлих ромашокЕкібана від літа, довершена і простаПівгодини дощу, півгодини ясного небаВогко дихає камінь бароко і рококоНагулятися містом, потім піти до себеВідігрітись на кухні, запарити молокоПідійти до вікна і дивитись, як дужий вітерНагинає дерева і листя в саду метеІ про щось промовчати, торкнувши засохлі квітиІ про щось говорити: про вітер, про листя, про те,Що ця осінь така, як чудна перезріла панна –То дарує вам усміх, то хусточку мочить слізьми.А в долоні від літа – хіба що суха екібана.І щодень по пелюстці її обриваємо ми.Авторка вірша: Мар'яна СавкаЦя осінь – кленова й каштановаІ міріадово зоряна,І срібно – дощево – туманова,І вітром розбурхано – зорана,І віршами, віршами, віршами,Як листям багряним засипана,Такими словами розкішними,Як золотом вишита, вишита…Ця осінь чуттєво нестримана,Така суперечливо лагіднаТакими піснями оспівана!Такими цілунками зваблена!Ця осінь горить листопадами,І згадками тішить звичайними.А смуток гірчить нерозгадано…Якими здивуєш нас тайнами?Авторка: Віра ОлешКрасива осінь вишиває клениКрасива осінь вишиває клениА листя просить: – Виший нас зеленим!Ми ще побудем, ще не облетим.А листя просить: – Дай нам тої втіхи!Сади прекрасні, роси – як вино.Ворони п’ють надкльовані горіхи.А що їм, чорним? Чорним все одно.Авторка: Ліна Костенко