UA

В окружении красок: в парке имени Шевченко осень начала свой фестиваль

Читати українською

Читати українською
В окружении красок: в парке имени Шевченко осень начала свой фестиваль
Ловите солнечные дни

Погода переменная. Чаще холодает. От того еще более ценными становятся солнечные дни, когда можно выйти в парк и погрузиться в хоровод разноцветных деревьев, от которых тяжело глаза отвести. Чего здесь может еще не хватать? Разве что теплого шарфика и стаканчика кофе – для того, чтобы точно ничего не мешало. Поздравляем вас с лучшим фестивалем осеннего сезона. Вашему вниманию – октябрь.

Осень интересна. Ее настроение меняется каждый день. Если сегодня срывался дождь, и хотелось под одеялом на диване смотреть сериал, завтра сияет солнышко, и лучшее кино можно посмотреть именно на улице.

Трудно определить, какой цвет доминирует в общей гамме – красный, желтый, зеленый. Хочется рассматривать каждый листик и веточку. Гулять по тропинкам по парку. Цените каждую минуту в тишине и покое. Без воздушной тревоги – конечно, без тревоги, ведь во время нее мы направляемся в укрытие.

Осень учит нас ценить солнечную погоду, парки и природу в шумном городе. Важно помнить об этом и в пасмурную погоду.

Раньше мы показывали осенние фотозоны Днепра: приходите фотографироваться. Также смотрите подборку фото из Instagram, которые выложили днепряне на День флага. Публиковали фотографии горожан, как они проводят выходной в парке "Зеленый Гай".

Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко
Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко
Ані докору з уст. Нам лишається довга сльота
Ані докору з уст. Нам лишається довга сльота
В керамічному глечику – кілька засохлих ромашок
В керамічному глечику – кілька засохлих ромашок
Екібана від літа, довершена і проста
Екібана від літа, довершена і проста
Півгодини дощу, півгодини ясного неба
Півгодини дощу, півгодини ясного неба
Вогко дихає камінь бароко і рококо
Вогко дихає камінь бароко і рококо
Нагулятися містом, потім піти до себе
Нагулятися містом, потім піти до себе
Відігрітись на кухні, запарити молоко
Відігрітись на кухні, запарити молоко
Підійти до вікна і дивитись, як дужий вітер
Підійти до вікна і дивитись, як дужий вітер
Нагинає дерева і листя в саду мете
Нагинає дерева і листя в саду мете
І про щось промовчати, торкнувши засохлі квіти
І про щось промовчати, торкнувши засохлі квіти
І про щось говорити: про вітер, про листя, про те,
І про щось говорити: про вітер, про листя, про те,
Що ця осінь така, як чудна перезріла панна –
Що ця осінь така, як чудна перезріла панна –
То дарує вам усміх, то хусточку мочить слізьми.
То дарує вам усміх, то хусточку мочить слізьми.
А в долоні від літа – хіба що суха екібана.
А в долоні від літа – хіба що суха екібана.
І щодень по пелюстці її обриваємо ми.
І щодень по пелюстці її обриваємо ми.
Авторка вірша: Мар'яна Савка
Авторка вірша: Мар'яна Савка
Ця осінь – кленова й каштанова
Ця осінь – кленова й каштанова
І міріадово зоряна,
І міріадово зоряна,
І срібно – дощево – туманова,
І срібно – дощево – туманова,
І вітром розбурхано – зорана,
І вітром розбурхано – зорана,
І віршами, віршами, віршами,
І віршами, віршами, віршами,
Як листям багряним засипана,
Як листям багряним засипана,
Такими словами розкішними,
Такими словами розкішними,
Як золотом вишита, вишита…
Як золотом вишита, вишита…
Ця осінь чуттєво нестримана,
Ця осінь чуттєво нестримана,
Така суперечливо лагідна
Така суперечливо лагідна
Такими піснями оспівана!
Такими піснями оспівана!
Такими цілунками зваблена!
Такими цілунками зваблена!
Ця осінь горить листопадами,
Ця осінь горить листопадами,
І згадками тішить звичайними.
І згадками тішить звичайними.
А смуток гірчить нерозгадано…
А смуток гірчить нерозгадано…
Якими здивуєш нас тайнами?
Якими здивуєш нас тайнами?
Авторка: Віра Олеш
Авторка: Віра Олеш
Красива осінь вишиває клени
Красива осінь вишиває клени
Красива осінь вишиває клени
Красива осінь вишиває клени
А листя просить: – Виший нас зеленим!
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Авторка: Ліна Костенко
Авторка: Ліна Костенко

Фото: Денис Чубченко

Мы используем файлы cookie, чтобы обеспечить должную работу сайта, а контент и реклама отвечали Вашим интересам.