В оточенні фарб: в парку імені Шевченка осінь розпочала свій фестиваль

В оточенні фарб: в парку імені Шевченка осінь розпочала свій фестиваль
Ловіть сонячні дні

Погода мінлива. Частіше холоднішає. Від того ще ціннішими стають сонячні дні, коли можна вийти в парк і зануритись у хоровод різнокольорових дерев, від яких важко очі відвести. Чого тут може ще не вистачати? Хіба що теплий шарфик і стаканчик кави – для того, щоб точно нічого не заважало. Вітаємо вас на кращому фестивалі осіннього сезону. До вашої уваги – жовтень.

Осінь цікава. Її настрій змінюється щодня. Якщо сьогодні зривався дощ, і хотілося під ковдрою на дивані дивитись серіал, то завтра сяє сонечко, і найкраще кіно можна подивитись саме на вулиці. 

Важко визначити, який колір домінує в загальній палітрі – червоний, жовтий, зелений. Хочеться роздивлятися кожний листик та гілочку. Гуляти стежками по парку. Цінувати кожну хвилину в тиші і спокої. Без повітряної тривоги – авжеж, без тривоги, адже під час неї ми прямуємо до укриття.

Осінь вчить нас цінувати сонячну погоду, парки і природу в галасливому місті. Важливо пам’ятати про це і в похмуру погоду.

Раніше ми показували осінні фотозони Дніпра: приходьте фотографуватись. Також дивіться підбірку фото з Instagram, які виклали дніпряни на День прапора. Публікували фотографії містян, як вони проводять вихідний у парку "Зелений Гай"

Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко
Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко
Ані докору з уст. Нам лишається довга сльота
Ані докору з уст. Нам лишається довга сльота
В керамічному глечику – кілька засохлих ромашок
В керамічному глечику – кілька засохлих ромашок
Екібана від літа, довершена і проста
Екібана від літа, довершена і проста
Півгодини дощу, півгодини ясного неба
Півгодини дощу, півгодини ясного неба
Вогко дихає камінь бароко і рококо
Вогко дихає камінь бароко і рококо
Нагулятися містом, потім піти до себе
Нагулятися містом, потім піти до себе
Відігрітись на кухні, запарити молоко
Відігрітись на кухні, запарити молоко
Підійти до вікна і дивитись, як дужий вітер
Підійти до вікна і дивитись, як дужий вітер
Нагинає дерева і листя в саду мете
Нагинає дерева і листя в саду мете
І про щось промовчати, торкнувши засохлі квіти
І про щось промовчати, торкнувши засохлі квіти
І про щось говорити: про вітер, про листя, про те,
І про щось говорити: про вітер, про листя, про те,
Що ця осінь така, як чудна перезріла панна –
Що ця осінь така, як чудна перезріла панна –
То дарує вам усміх, то хусточку мочить слізьми.
То дарує вам усміх, то хусточку мочить слізьми.
А в долоні від літа – хіба що суха екібана.
А в долоні від літа – хіба що суха екібана.
І щодень по пелюстці її обриваємо ми.
І щодень по пелюстці її обриваємо ми.
Авторка вірша: Мар'яна Савка
Авторка вірша: Мар'яна Савка
Ця осінь – кленова й каштанова
Ця осінь – кленова й каштанова
І міріадово зоряна,
І міріадово зоряна,
І срібно – дощево – туманова,
І срібно – дощево – туманова,
І вітром розбурхано – зорана,
І вітром розбурхано – зорана,
І віршами, віршами, віршами,
І віршами, віршами, віршами,
Як листям багряним засипана,
Як листям багряним засипана,
Такими словами розкішними,
Такими словами розкішними,
Як золотом вишита, вишита…
Як золотом вишита, вишита…
Ця осінь чуттєво нестримана,
Ця осінь чуттєво нестримана,
Така суперечливо лагідна
Така суперечливо лагідна
Такими піснями оспівана!
Такими піснями оспівана!
Такими цілунками зваблена!
Такими цілунками зваблена!
Ця осінь горить листопадами,
Ця осінь горить листопадами,
І згадками тішить звичайними.
І згадками тішить звичайними.
А смуток гірчить нерозгадано…
А смуток гірчить нерозгадано…
Якими здивуєш нас тайнами?
Якими здивуєш нас тайнами?
Авторка: Віра Олеш
Авторка: Віра Олеш
Красива осінь вишиває клени
Красива осінь вишиває клени
Красива осінь вишиває клени
Красива осінь вишиває клени
А листя просить: – Виший нас зеленим!
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Авторка: Ліна Костенко
Авторка: Ліна Костенко

Фото: Денис Чубченко

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube