Дискусія щодо початку літочислення Дніпра вийшла на фінішну пряму: що кажуть історики
У Дніпрі робота з визначення об’єктивної історичної дати заснування міста вийшла на фінішну пряму. У межах спеціальної робочої групи над цим питанням працюють провідні історики, науковці та дослідники козацької та імперської доби Придніпров’я. Історики схиляються до Старосамарсько-Новокодацької концепції урбогенезу Дніпра.
Вона базується на виокремленні двох основних локацій: Старої Самари на лівому березі (рубіж першої-другої чверті XVI століття) та міста Новий Кодак на Правобережжі (1650 рік). Упродовж століть між ними тривали інтегративні процеси, які зрештою сформували сучасний мегаполіс, що консолідує ці дві лінії. Про це повідомляє Інформатор з посиланням на сайт Дніпровської міської ради.
Під час засідання 19 березня ключовим напрацюванням членів робочої групи було затвердження пропозиції щодо змін до статуту територіальної громади міста в частині визначення дати його утворення.
“Наші історики та краєзнавці нараховують до 15 козацьких поселень на обох берегах Дніпра, які виникали протягом тривалого часу і сприяли постанню сучасного мільйонного міста. Зараз перед нами стоїть завдання підготувати ґрунтовну історичну довідку, де ці засадничі положення будуть висвітлені максимально детально. Члени робочої групи також підготували кілька статей на цю тематику, тому наступні тижні будуть присвячені завершенню цієї публікаційної діяльності”, — зазначив доктор історичних наук, член робочої групи Сергій Світленко.
За словами заступника директора з наукової роботи Музею історії Дніпра Святослава Чирука, дискусія була плідною. Вона стосувалася деталей і різних уточнень.
“Я вважаю, що ми вийшли на фінішну пряму, хоча це ще не фініш. Він настане тоді, коли відбудеться голосування і депутати офіційно ухвалять це рішення”, – сказав він.
Нагадаємо, раніше ми писали, що музей історії Дніпра допоміг евакуювати кам’яних баб із Запоріжжя. Також читайте, що у метро Дніпра знайшли артефакти, яким сотні мільйонів років. Крім цього, Інформатор повідомляв, що артефакт з Дніпропетровської області “Керносівський ідол” визнали національним надбанням України.
