Мобілізація в Україні: як карають “ухилянтів”
В Україні продовжили дію воєнного стану та загальну мобілізацію на 90 діб. Особливий режим діятиме до 27 листопада 2023 року. Загалом це вже 8 таке подовження.
При цьому зазначається, що ухилення від мобілізації тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність. Про це пише Інформатор з посиланням на публікацію департаменту правового забезпечення Дніпровської міськради.
Так, згідно з законом адміністративними правопорушеннями вважаються наступні випадки:
- пошкодження військово-облікових документів чи їхня втрата з необережності — доведеться сплатити штраф від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 119 гривень);
- порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку (неприбуття до військкомату для уточнення облікових даних, відмова від повістки без законних підстав тощо) — накладається штраф у розмірі від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 3 400 до 5 100 гривень).
Зверніть увагу, що керівники ТЦКСП (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) самостійно розглядають адміністративну справу і виносять постанову про притягнення до відповідальності. Скасувати таку постанову можна лише у судовому порядку, подаючи позов проти центру комплектування.
Кримінальна відповідальність настає у кількох випадках. Справу розглядає суд. Це питання регулює низка статей:
- стаття 336 КК України (найбільш актуальна у воєнний час) – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період;
- стаття 336-1 КК України – ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період або в разі проведення цільової мобілізації;
- стаття 337 КК України – ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів;
- стаття 335 КК України – ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Зазначимо, що найпоширенішою та актуальною в умовах війни є стаття 335 Кримінального кодексу України. За цей злочин можуть посадити за ґрати від 3 до 5 років. Однак реальне покарання можуть замінити іспитовим строком. Він може тривати від 6 місяців до 3 років, але найпоширеніший — від 1 до 2 років.
Як в Україні карають "ухилянтів" — судова практика
У більшості випадків суд визнає “ухилянтів” винними та в 90% випадків призначає випробувальний термін за статтею 75 ККУ. На неї покладаються обов’язки (відмічатись у дільничого) та не вчиняти інших кримінальних правопорушень. Це за умови, що військовозобов’язаний визнав свою провину, співпрацював зі слідством та нічого не заперечував. Тоді їй призначають іспитовий термін.
Якщо ж людина вчинить новий злочин – випробувальний термін скасують і посадять за ґрати.
Нагадаємо, що суд виніс вирок переселенці з Нікополя, яка підтримувала окупацію та намагалася втекти в Польщу. Писали ми й про те, що бійці 25-ї бригади показали, як знищили взвод ворога. Також читайте, що в Україні шахраї “продавали” авто та квадрокоптери для ЗСУ.
