Наслідки затоплення в Дніпропетровській області: в чому причина та як вирішують проблему

Рятувальники повідомляють про сотні підтоплених будинків в Дніпропетровській області. Таких масштабів водопілля мешканці регіону не пам’ятають і називають катастрофою. Не розуміють – звідки взялося стільки води, якщо снігу не було? Дехто вбачає причину в окупації Каховської ГЕС. Ми дізнались думку фахівців. 

ДСНС Дніпропетровської області оновлює дані щодо наслідків весняного водопілля. Актуально станом на 6:00 19 квітня. 

• Дніпро – 59 приватних домоволодінь, 1 храм та 4 садових будинка;
• Обухівка – 65 приватних домоволодінь, 33 приватних будинка, територію двох баз відпочинку;
• Підгородненська міська ТГ – підтоплена проїжджа частина дороги до садового товариства «Пластик»;
• Курилівка (Петриківська громада) – на території чотирьох садових товариств – затоплено 145 садових будинків та 213 ділянок та 0,5 га сільгоспугідь.

Спостереженнями ділиться керівник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології Василь Гринчак. Він повідомив, що на посту Сухачівка рівень води вищий за небезпечний на 65 см. На посту поблизу річпорта – перевищення 25 см. Звичайно, що при таких рівнях вода виходить на заплаву.  І ті садиби, населені пункти, які знаходяться в прируслових територіях, підтоплюються. 

Чому це відбувається?

Василь Гринчак пояснив, що цьогоріч ріки Дніпропетровщини не мають високих рівнів водопілля тому, що невеликі снігозапаси та опади суттєво не вплинули. Але вони в достатній кількості накопичились у верхів’ях Дніпра – не слід забувати, що ріка починається в росії та Білорусі.

“Спостерігався навіть паводок в лютому в зв’язку з сильними опадами. І час водопілля – тобто період сніготанення – наклався на паводок. Востаннє така подія була, якщо не помиляюсь, у 2010 році, коли вимушені по каскаду Дніпровських водосховищ робити такі скиди”. 

Гідролог і ексзаступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Михайло Хорєв зауважує, що повені в Україні з часом повторюються – вони були і в 1917, і в 1931, і в 1942, і в 1970 роках. Останні декілька десятків років їх майже не було на рівнинних річках України через теплу зиму і незначну кількість опадів. 

“Це призводить до того, що мешканці прирічкових ділянок забувають, що таке велика вода, а деякі відважно будуються на поймі і навіть в межах прибережних захисних смуг”.

“Природний процес, але штучно врегульований”

В компанії “Укргідроенерго” повідомили, що ГЕС на Дніпрі та Дністрі здійснюють контрольовані скиди води з дотриманням безпекових норм. Це врегулює рівні води та уникнення підтоплень. Василь Гринчак пояснив, що для цього водосховища і є: коли води стає більше під час весняного водопілля, тоді вона поступово скидається вниз – в Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське і так далі, по каскаду. 

Чи пов’язано це з російською агресією?

Є думка, ніби проблема полягає в обмеженій роботі Каховської ГЕС, яка перебуває в тимчасовій окупації рф. Проте Василь Гринчак зазначає, в Каховському водосховищі зараз води дуже мало.

“Це не пов’язано. Тим паче що скиди йдуть зверху. Весняне водопілля – це природній процес, але пропусками через ГЕС Дніпровського каскаду триває процес штучного врегулювання – так, щоб максимально уникнути ризиків підтоплення”. 

Раніше ми показували, що відбувається у Дніпрі на підтоплених Січеславській Набережній і Монастирському острові. Також дивіться, який вигляд має коса на Набережній Перемозі. Дивіться, у що перетворився Мануйлівський пляж та вулиця Малиновського після підтоплення.