Його звали Костя… Дніпрянин Костянтин Замковий. Або ж «Кіт» для друзів. Тепер йому навіки 37 років. Адже його життя раптово обірвалося у Дніпрі 15 січня.
Про це не давали інформацію ніякі офіційні джерела. Та думаю, багато хто у Дніпрі у четвер чув вибухи, бачив у небі стовп диму, або ж читав на Інформаторі про перекриття однієї із великих транспортних магістралей міста. В той момент у місті лунала повітряна тривога, адже була загроза удару балістикою по регіону. Я не буду робити припущення, що ж саме сталося… Були це «прильоти», чи якась інша надзвичайна ситуація. Адже ті, хто мали б це робити, не уділили цьому жодного речення, жодної літери, жодної скупої цифри у статистиці.
Та факт є фактом. Не так давно, 4 листопада, Кості виповнилося 37 років. Він був слюсарем-ремонтником на одному з великих місцевих підприємств, навчався в університеті на останньому курсі.
Раніше «Кот» займався ремонтами квартир. Він любив кататися на велосипеді, із задоволенням йшов на природу у походи з наметами. Костя вільний час проводив за переглядом фільмів, прослуховуванням музики, писав вірші.
Він не встиг створити власну родину чи обзавестися дітьми. У нього залишилася тільки мама. Якщо ви знали Костю, або просто бажаєте допомогти родині у скрутну хвилину – публікуємо картку мами дніпрянина:

Не можу сказати, що ми з Костею були кращими друзями. Та ми стабільно раз на декілька місяців перетиналися у спільних компаніях. Він був «своїм», кентом, товаришем. Був… як дивно використовувати це слово в такому контексті. Вічна пам’ять, друже!


Раніше ми писали, що росіяни вдарили артилерією по Нікополю. Загинули двоє жінок, постраждали ще шестеро людей. Окрім того, «Мучной» розповів, що на Новопавлівському напрямку росіяни намагаються обійти населений пункт з північного сходу. Розповідали ми й про те, що в ніч на 16 січня росіяни били по декількох районах Дніпропетровської області.