Ранчо в Карпатах та дача в Обухівці: як підприємець із Дніпра допомагає дітям війни

Це міг би бути звичайний дитячий табір з вожатими, “тихою годиною”, дискотекою та гуртками. Анатолій Алексєєв відмовився від цього та побудував ранчо для дітей у Карпатах у стилі вестерну та “Зоряних війн”, поза населеними пунктами та цивілізацією. Маленькі діти можуть підготуватись до табірного життя на дитячій дачі під Дніпром.

Анатолій займається дитячим відпочинком із 2009 року. 2014 року в Карпатах було організовано дитячий табір Едельвейс, а два роки тому розпочали будівництво табору, поставили там підстанцію. Закінчити заплановане завадив коронавірус. Тому перша зміна відвідала його лише 2022-го.

3 травня 2022 року роботи відновилися і вже за 44 дні відкрилося дитяче ранчо. Воно розташоване з північного боку Національного парку "Сколівські Бескиди".

Площа ранчо – 1,5 га у літньому варіанті, з урахуванням кибиток та типів (вігвами – ред.). У таких умовах у таборі могли відпочивати та працювати до 250 осіб. Наразі триває будівництво, і він розширюється. Це дасть змогу розселити до 300 осіб.

Табір активно-творчий. Малята живуть у типовому "колоніальному" корпусі, старші діти - в ковбойських кибитках, джедайських сферах та індіанських вігвамах. Це цивілізоване, комфортне, але стилізоване житло.

Життя табору регламентується трьома принципами – дітей шкодувати не можна, підконтрольна демократія та метод альтернатив. Тут немає вожатих та вихователів, з дітьми займаються інструктори.

Дитяча дача в Обухівці.

Анатолію часто доводилося чути побоювання батьків відпускати малечу до Карпат через те, що це далеко. Зваживши всі "за" і "проти", він вирішив перебудувати свою дачну ділянку в Обухівському заповіднику площею 30 "соток" у маленький табір. А дружина Анатолія, Олена, створила дизайн озеленення ділянки.

Розміститися тут може до 20 дітей. Це місце, де в комфортних для малюків умовах їм прищеплять принципи та правила життя "Едельвейсу": основи туризму, комунікативні навички. Активності багато в чому перегукуються із базовим табором у Карпатах. Але з огляду на особливості місцевості походи проходять у дніпровських лісах. Завдяки наявності поруч річки Орелі малюки за зміну досконало освоюють керування байдаркою.

“Дача “Едельвейс” приймає дітей віком від 6 до 10 років, у невеликому колективі вони "хворіють" на туризм. І, маючи багаж основних навичок, їдуть на Ранчо “Едельвейс” до Карпат вже набагато впевненішими у собі”, - каже Анатолій.

"Діти війни"

Програму запустили навесні. За умовами у таборі можуть безкоштовно відпочивати:

• діти із зруйнованих міст та сіл
• діти військових
• діти, які втратили батьків через війну.

Діти за цією програмою відпочивають разом із дітьми, які приїхали на платній основі. Чи є результат?

“Абсолютно. Коли вони в колективі, коли вони не сидять самі із собою, у своїх думках та з телефонами, то вони дуже швидко відновлюються. Останні три зміни – це були діти з окупованих територій Запорізької області: Бердянськ, Мелітополь, Василівка. Ті діти, котрі виїхали під час окупації. Тобто вони бачили русю, яка входила до будинків, вони все це бачили. Відновились досить швидко. Це можна запитати у будь-якого батька, який відправляв сюди дітей”, - каже Анатолій Алексєєв.

Засновник ранчо розповів, що мають свій фонд, завдяки якому вони змогли забезпечити відпочинок для першої зміни з Ірпеня - на той момент вже звільненого - і дітей військовослужбовців з гірничо-штурмової бригади “Едельвейс”. Продовжили збирати гроші далі, і за літо вдалося прийняти близько 200 дітей безкоштовно. Умовно безкоштовно – за рахунок пожертвувань. Проектом зацікавилася благодійна організація "Карітас". Її члени вивозять дітей до Запоріжжя із окупованих територій. Там їх зустрічають інструктори та привозять до Львова, звідки їх автобусами привозять до табору. Раніше їх вивозили із Дніпра, Києва, Харкова та Одеси. Тепер – лише Дніпро та Київ. Охочих дуже багато.

Дорослі переселенці

Допомагають не лише дітям. Серед персоналу в таборі працюють і живуть 9 осіб з окупованих регіонів, це кухарі та інструктори. Серед інструкторів табору – чемпіонка світу з кікбоксингу. Вона розповідала, що у її селищі на Харківщині залишилося жити близько 70 осіб із 5 тисяч.

А у старому таборі – у селищі Орявчик, де компанія ще у 2014 році орендувала будинок та адаптувала його під дитячий табір, на початку війни облаштувала там евакуаційний центр. Сумарно до літа у ньому допомогу отримали близько 500 осіб.

“Рекорд був 137 осіб одночасно. Люди приїжджали та виїжджали. Хтось зупинявся на кілька днів чи на тиждень, щоб зібратися з думками та визначити, куди далі їхати. Плинність дуже велика”.

Інформація про евакуаційний центр курсувала в батьківських чатах. Учасники допомагали прокладати маршрути, підказували, як простіше проїхати територією України.

У травні табір переїхав на нинішню локацію. Їм довелося це зробити тому, що до того будинку повернулися його господарі.

Чим займаються діти

У таборі немає гуртків. День розбитий на 6 занять - три активних та три творчих. Кожне триває півтори години, а між ними – 5 хвилин перерви для переміщень по локаціях. Активні заняття – це екстрим-парк, скельна стінка, стрільба з лука, основи виживання, бокс, походи, влітку – басейн. Творчі – тренінги, рукоділля, кулінарія, гончарство. Активні та творчі заняття чергуються. На ранчо приймають дітей віком від 7 до 18 років. 

Наразі організатори працюють над програмою “Майже школа”. Вона для тих дітей, які навчаються. Є окремі кабінети та розклад. Персонал контролює навчання та допомагає розібратися з домашнім завданням. Один інструктор розрахований на 4-5 дітей.

“Якщо ми маємо близько 150 дітей, це десь 30 інструкторів. Є спеціалізовані спортивні, творчі чи театральні та є універсальні, які допомагають виконувати домашні заняття”.

Зміни тривають 10 днів. Літні – за рахунок більшої активності – були на три дні довше. За словами Анатолія Алексєєва, немає обмежень для дітей із особливими потребами. Відсутні сходи, все у горизонтальній площині. Засновник табору розповів, що серед відпочиваючих був і хлопчик із аутизмом. Хлопчик швидко пішов на відновлення, хоча лікарі не могли впоратися з ним. Його мати була дуже вдячна за це. Колектив та атмосфера дають результат.

Наступний заїзд дітей заплановано на 21 жовтня. Приїдуть лише діти на платній основі. Через нестачу коштів прийом дітей війни довелося призупинити.

“Діти не на часі”?

Анатолій розповів, що у пошуках фінансування "стукав" у фонди. Зверталися і до фонду Столара, і до фонду Ахметова, але поки що жодної зворотної реакції не отримували. На них вийшли фонди “Карітас” та “Майбутнє нації”. Також допомогу надали IT-фірма та фонд із Польщі, приватні особи зі США, Німеччини та Великобританії. Деякі не те щоб проігнорували прохання про допомогу, але й неприємно здивували Анатолія.

“Мені якось кілька фондів сказали таку гарну фразу: “Діти зараз не на часі” або “Нам треба допомагати дітям, які за кордоном”. Це мене звичайно розлютило, особливо “Діти зараз не на часі”. Ось зараз вони сидітимуть у неопалюваних квартирах, намагатимуться вчитися. А тут це можна робити за нормальних умов”.

Вартість утримання дітей у таборі змінюється. У середньому це по 1000 грн на день. Нині велику роль може зіграти й опалення тому, що влітку витрат на нього не було. Щодо інших комунікацій, то в таборі своя свердловина є сонячна електростанція, а на резерві - дизельна. Висвітленням зможуть забезпечити себе, навіть якщо його ніде не буде. Інтернет теж із резервом – є і оптоволоконна мережа, а також Starlink.

Крім утримання дітей, частина грошей йде і на незакінчене будівництво. Ці об'єкти не впливають на життєздатність табору, але також необхідні.

Банки кредитів не дають, тому Анатолій продовжує шукати фонди та людей, які готові допомогти. Ви можете опинитись серед них та задонатити на розвиток табору будь-яку суму. Реквізити можна знайти тут.

Глемпінг

Ще один вид відпочинку, за яким можна їхати в “Едельвейс”. Глемпінг запустили ще 2 роки тому на старій локації – там, де був евакуаційний центр.

Це гламурний кемпінг, відпочинок у дикій природі, але з максимальним рівнем комфорту. У цих сферах тепло, красиво, комфортно, є гаряча вода та гарний вигляд. Відпочинок у дикій природі на рівні п'ятизіркового готелю. Ви самі з собою, у вас немає сусідів, ви віч-на-віч із природою”.

Анатолій розповів, що глемпінг як поняття з'явилося в Англії у 2016 році. В Україні команда “Едельвейсу” стала першою, хто поставив сфери та заснував рух глемпінгу в Україні.

"Зараз ми приймаємо туди дорослих і за рахунок цих грошей намагаємось добудувати табір".

Раніше ми писали про шелтер для переселенок у Дніпрі.

Софія Єлагіна

Фото: сайт “Едельвейс”