У п'ятницю, 4 листопада, в Україні святкуватимуть День залізничника. Працівники української залізниці працюють на благо країни без вихідних та свят. Особливо важливою є їхня праця і під час війни, оскільки потяг став основним засобом евакуації, транспортування вантажів і допомоги.
При цьому екіпажі потягів щодня ризикують власним життям, щоби інші мали можливість бути у безпеці. Тому Інформатор поспілкувався з машиністами Придніпровської залізниці про те, як змінилася їхня робота під час війни, як проходили евакуаційні рейси і що їм довелося пережити.
Саме машиністи Придніпровської залізниці повинні були вивозити людей з вокзалу у Краматорську. Але коли була зміна локомотива на станції Лозова в Харківській області, по Краматорську росіяни вчинили обстріл, вбивши багато мирних людей.
"В результаті обстрілу понівечило вікна тепловоза, а також зачепило плече машиніста інструктора", - розповів колега пораненого Віталій Поляков, також машиніст-інструктор.
Під час війни робота залізничника ускладнилась і невід'ємно пов'язана із ризиком. Оскільки екіпаж потягу не має права покинути локомотив під час тривоги, вони повинні продовжувати рейс, не дивлячись на обстріли аби вчасно дістатися пункту призначення.
"Їхали на Краматорськ. І ось на шляху до міста почули якийсь гул, який наближався. Відчинили вікна і побачили, що з хвоста потяга до нас наближається літак. Коли він порівнявся із вікнами локомотива, ми побачили відмітки російської федерації - це був ворожий літак. Після цього він раптово здійнявся у небо. Напевно, його засікла наша ППО", - поділився машиніст тепловоза Володимир Цикаленко.
По обіді, на згадуваній станції Лозова, знову відбувся ворожий обстріл. Проте Володимир повідомив, що обійшлося без постраждалих. Дісталося станції і локомотиву. Але його швидко відремонтували і повернули у стрій. А машиніста та його помічника нагородили званням "Залізні Герої" ІІІ рангу.
Організувати безпеку машиністів немає жодної змоги. Навпаки, в їхній обов'язок входить безпека людей в потязі, та в деяких випадках, на станції.
"В кінці квітня ми були у черговій поїздці. Близько опівночі ми під'їжджали до однієї із станцій Придніпровської залізниці. І десь в метрах 100-150 навпроти локомотиву вибухнула ракета. Ударною хвилею вибило вікна, понівечило двері, нас з колегою повалило на підлогу. Контакта мережа зазнала пошкоджень, через що почалася пожежа. Але, не дивлячись на це, ми з колегою прийняли всі заходи, щоб зупинити і утримати потяг на місці, щоб запобігти некерованому заїзду на станцію. Це могло призвезти до більш фатальних наслідків", - розповів машиніст електровоза Руслан Шинковський.