У п`ятницю, 27 жовтня, у Дніпрі біля скверу Героїв пройшла мирна акція. Дружини та рідні військовослужбовців закликали владу демобілізувати Захисників після 18 місяців служби. Адже тривале перебування на “нулі” сильно відображається на їх емоційному стані.
Вони закликали Президента України Володимира Зеленського розглянути їх петицію. Про це пише Інформатор з місця події.
Пані Вікторія розповіла, що її 54-річний чоловік разом з іншими добровольцями пішов на фронт, щоб інші українці мали час на підготову. Натомість 20 місяців воїн боронить Батьківщину і за цей час приїздив додому лише декілька разів на два дні — помитися та переодягнутися.
“Чоловік виснажений морально, емоційно та фізично. Він не може розмовляти. Хлопцям потрібен відпочинок. Вони не можуть висунутися з цих окопів, бо ці дрони. І коли кожен день вони бачать, як гинуть їх побратими, як вони витягають їх звідти по шматках — не можливо з цим жити. Їм потрібен відпочинок. Вони віддали все, що могли. Не можливо на одних виїжджати. Скільки ходить тут чоловіків, чого вони не там, чого вони не міняють наших чоловіків”, — задається питанням Вікторія.
Дружини військовослужбовців наголосили, якщо їх не змінити — вони прийдуть виснаженими та емоційно пригніченими. Тому це потрібно зробити якнайскорше.
“У них психіка пошкоджена. У мого чоловіка вона пошкоджена. Я думаю, тут їх вже треба відпускати і міняти на інших. Хоч я вчора від своїх товаришів почула такі слова: “Хто буде воювати?” — давайте ми не будемо захищати своїх чоловіків і тримати їх під спідницями. Нехай теж йдуть та воюють. Чому мій чоловік повинен воювати за ваших?!”, — наголосила жінка.
З 2014 року боронить державу й чоловік пані Анжеліки. Його призвали й у 2022 році. Вдома на нього чекають рідні та дитинка. Оскільки чоловіку відпустку не дають — жінка разом з іншими дружинами військовослужбовців вирішила щось з цим робити.
“Найважче, що ми не знаємо, скільки вони ще будуть там. Якби ми знали якісь терміни — нам би було простіше. Вони також втомилися як морально, так і фізично. Ми чуємо в основному все по голосу. Вони нічого не розповідають. Відреагував (на проведення такої акції чоловік — ред.) нормально. Я думаю, що йому та всім навіть приємно, що ми про них не забуваємо. Ми розуміємо, що від нас мало, що залежить, але ми хоч якось намагаємось щось робити. Щоб не забували, що вони там. Не повинні бути одні й ті самі навічно”, — розповіла пані Анжеліка.
Дружина одного із Захисника надала Інформатору аудіозапис, де Герой розповів, що бійці також люди, які втомлюються. Вони, як і всі інші, мріють про відпочинок.
“Нас потрібно міняти, тому що ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад — ред.) не лікується на фронті. І дуже великі сильні навантаження. Організм не витримує без відпочинку. Українці можуть нас підтримати тим, що замінять нас. Ми вже дуже втомилися з початку війни”, — акцентував один із наших Героїв.
Пані Анна одна із тих, хто у 2022 році пішов на фронт. Всі вони сподівалися, що через деякий час їх замінять та вони повернуться до своїх родин. На жаль, цього не сталося.
“Всі думають, що ми там можемо знаходитись до кінця. Це звичайні люди, а не роботи. Зрозумійте, що фізично важко сидіти у будь-яку погоду та утримувати позиції, коли на тебе пре велика зграя людей, котрі хочуть тебе вбити. Це дуже морально виснажує. Тому що ти можеш зайти на позицію, на чергування зі своїми хлопцями, а можеш вийти вже без них. І це ще більше гнітить, тому що ти втрачаєш. Іноді не розуміючи навіть, за що тебе просто хочуть вбити і за що ти тут”, — поділилася жінка.
За її словами, ті хто прийде замінити воїнів — не зможе перейняти їх величезний досвід. Тому що їх вже не буде, або вони будуть сильно виснажені. І в цьому є велика проблема.
“На жаль, коли залишається від роти 10-12 людей і вони виснажені — вони своїм досвідом іншим, котрі будуть приходити, не зможуть поділитися. І в цьому є проблема”, — підсумувала пані Анна.
На питання журналіста Інформатора, коли потрібно замінити військового, Захисниця відповіла:
“Десь біля року. Тому що після 1 чи 1,5 року людина забуває те, чим вона займалася у звичайному житті. Це відступає на другий план і вона звикає до того, що виходить, вбиває, можливо, сама може загинути і це вже “понакатаній”. Просто ти робиш одне і те саме. І ти вже не відчуваєш заради чого ти прийшов туди. Тобто ми всі йшли туди захищати свої сім’ї, своїх близьких, а після довгого періоду ти просто робиш це у звичайному режимі, монотонно. Ти втомлюєшся і розумієш, що приречений там, можливо, загинути, можливо, пораненим бути”, — зазначила Анна.
Друзі, щодня ми дякуємо нашим військовим за оборону та можливість жити звичне життя. Не будьте байдужими, підпишіть петиції. Чим більше голосів — тим більше ймовірність, що Президент України їх розгляне і наші воїни матимуть відпочинок.
Це петиція від дружин Захисників, це — від самих добровольців.
Нагадаємо, які працівники не підлягають мобілізації в Україні. Також читайте, чи мають право на відстрочку від мобілізації чоловіки, родичі яких загинули під час війни. Писали ми й про те, що психологиня пояснила, чому чоловіки в Україні бояться мобілізації та представників ТЦК.
Відео та фото: Андрій Шушпан