Притулок “Ковчег” існує в Дніпрі 12 років. Це його волонтерів з цуценятами і кошенятами можна побачити на Європейській площі з проханням взяти хоч одного додому. Якщо ви не можете собі дозволити цього, але дуже хочете допомогти, вихід є. У деяких з “хвостиків” є куратори – люди, які навідують своїх улюбленців раз на тиждень, граються з ними і привозять ласощі.
Допомогти можна і в інший спосіб. Інформатор поспілкувався з керівницею притулку Ганною. Вона розповіла про “побачення з тваринами” і кілька історій вихованців притулку.
В чому потреба кураторства? Річ у тому, що тварини місяцями сидять у вольєрах. Їх годують, замінюють воду і доглядають за станом здоров’я – у притулку цілодобово працюють робітники і навіть є людина, яка вдень робить перев’язування. Але це ніяк не замінює спілкування з людиною.
“Ми пропонуємо стати ним через фейсбук або інстаграм. Пояснюємо: якщо ви не можете взяти тварину, а вам її шкода, можете навіщувати її, приїжджати до тварини, привозити їй смаколики. Щоб просто спілкуватись з нею”.
Спочатку охочі можуть приїхати просто в гості і погуляти з тваринами, оцінити свої можливості, адже всі по-різному реагують – і на запах, і на притулок. Далі достатньо приїжджати хоча б раз на тиждень, гратись з песиком, пригощати смаколиками. Тоді собака буде чекати на свою людину. Обов’язкових умов немає, але сенсу у візитах раз на місяць Ганна не бачить. Також можна надавати “кураторську допомогу” в розмірі 500 грн на місяць – на оплату працівників. Втім, це не обов’язково.
Жінка розповіла історії собак, яким пощастило з кураторами. Серед них – сліпий песик, який потрапив до притулку ще цуценям у віці 4 місяців. Обидва ока не бачать, але він досконало знає свою територію і ні на що не натикається. До цієї собаки вже 7 років приїжджає людина, яка курує його.
Або пес, який вимушений залишитись у притулку на все життя. “Дідусь алабай” - так його лагідно називає Ганна. До того, як потрапити в “Ковчег”, собака двох людей відправила до реанімації.
“Він жив у клітці, незакритій зверху, на території підприємства. І люди за 4 роки – стільки він там жив – жодного разу не прибирали за ним. А їжу кидали через решітку. А деякі ще й каміння кидали. І коли в нього була можливість вирватись, він помстився і двох людей відправив у реанімацію”.
Було два шляхи - приспати собаку або віддати в “Ковчег”. Так він опинився у притулку. І вже 4 роки тут живе. 3 роки тому у нього знайшовся куратор. Хоча людина й з Києва, а все одно – приїздить до нього, привозить ласощі. А “дідусь” з нею грається, чекає. Це єдина людина, яка за 8 років життя собаки проявила до нього людяність.
Собака живе тільки у вольєрі – на вулицю його небезпечно випускати. Але до нього заходять працівники, прибирають і доглядають за ним.
Ганна розповіла історії врятованих з-під обстрілів тварин. А їх немало: з Сіверськодонецька евакуювали два притулки – це приблизно 72 тварини. Є вивезені з Запорізької області, Бахмуту, Часового Яру, Костянтинівки. Деякі евакуйовані собаки мають нервові розлади. Вони бояться навіть грому і ламають собі лапи об вольєри. Тому їм роблять “м’які вольєри” і прив’язують до огорожі матраци.
Сумна історія й про собачку з Костянтинівки, хазяйку якої вбило уламком від снаряда. Він влучив у огорожу, біля якої песик залишався на ланцюгу. Він відгриз собі дві лапи і хвіст, від нервів.
Песика вдалося евакуювати до Дніпра за допомогою перевізників – зазвичай, вони беруть по 200 грн за тварину, щоб доставити її до місця призначення. В гарячій точці її відправляють волонтери, а в Дніпрі вже забирають співробітники “Ковчега”. Вони вже стали громадською організацією – в чатах обговорюють вихованців, піклуються про них.
Евакуацію проводять 1-2 рази на місяць. Могли б і частіше, але фінанси не дозволяють. Тварин потрібно лікувати, вакцинувати. Наразі найгостріша проблема – це вакцини і ліки. Ще одна потреба, з якою ви можете допомогти – відвідати тварин, дізнатись, які саме препарати їм необхідні, і передати їх.
На жаль, є ще одна причина, через яку евакуація неможлива, – Дніпро переповнений покинутими тваринами. Попри те, що притулок пропонує зробити документи, щоб забрати тварину з собою, люди кидають їх – іноді по 5 собак на двір. Тварини можуть не пережити розлуки з власниками, і в більшості випадків страждають коти. Ганна навела приклад одного мейн-куна, якого взяли до себе нові господарі, але він все одно нікого не сприймав. І загинув. Також дуже тяжко переносять такі втрати перси і сфінкси.
“Вони звикають не до місця, а до людини”.
За день “Ковчег” приймає від 6 до 12 тварин – по місту і по області. Станом на 1 серпня налічувалося 279 тварин у притулку. Працює гаряча лінія і команда небайдужих людей. Хтось на добровільній основі, хтось за невелику зарплатню. Але зараз притулок у підвішеному стані через брак коштів.
Раніше притулку передавали рештки м’яса та кісток магазини і ринки. На жаль, зараз це припинено. І хоч зараз собаки не голодні – багато людей знають і підтримують притулок – ви можете навідуватись раз на місяць і привозити м’ясо, тільки не свинину – вона не сприятлива для травлення собак. Дозволяють печиво – будь-яке, без наповнювачів. Краще галетне – його можна давати цуценятам. З вересня будуть запасатись крупами. Їжу для собак варять у великих каструлях, вони теж необхідні. Доречними будуть і аксесуари: повідки, ошийники.
Ближче до зими починається брак ганчір’я – вона потрібна тому, що притулок не може собі дозволити купівлю пелюшок. Тому використовують старий одяг. Але наразі його достатньо. Також можна допомогти фізично – прийти і відремонтувати вольєри. Стануть в нагоді і будівельні матеріали, багато їх не потрібно. Зараз будують ще одне приміщення – для цуценят.
Допомогти фінансово:
Зателефонувати і дізнатись більше: (095) 485 41 54.
Сторінка на Facebook: посилання.
Раніше ми повідомляли про те, що у Дніпрі збирають кошти на лікування кішечки Глорії, яку збила автівка. Також в Дніпрі потрібна допомога притулку, в якому мешкають понад 90 кішечок і собак. Писали і про те, які чотирилапі шукають "добрі руки" в Дніпрі.