RU

“Війна у 35 мм”: в Музеї АТО в Дніпрі відбулася фотовиставка бійця 1-го мехбату 3 ОШБр Сергія Балашова

Читать на русском

Читать на русском
“Війна у 35 мм”: в Музеї АТО в Дніпрі відбулася фотовиставка бійця 1-го мехбату 3 ОШБр Сергія Балашова
На світлинах - побут бійців на передовій

26 травня відкрилася фотовиставка Сергія Балашова на псевдо “Серебаня”, бійця 1-го механізованого батальйону 3 ОШБр. На фото – побут військових в зоні бойових дій. Кадри зроблені “в полях”, адже разом з побратимами Сергій брав участь у деблокаді Маріуполя, боях за Бахмут, і стояв на Запорізькому напрямку. 

Назва фотовиставки “Війна у 35 мм” відповідно до плівки, яку Сергій використовує. Каже, що не хотіли зайвого пафосу. Втім, і всі фото бійця прості, емоції на них щирі. Інформатор відвідав виставку і поспілкувався з автором робіт. 

 

Фотографія – лише хобі Сергія. Він захоплюється цією справою з 2019 року. Десь півтора року фотоапарат просто лежав. Але з перших бойових виїздів знову став у пригоді Сергію. 

“Взяв плівку, думаю: “Спробую”. І перша робота – найдушевніша”.

На виставці представлено 40 фотографій, які були зроблено з березня 2022 року до квітня 2023 року. Переважно це кадри з полігону, до або після бойових виїздів. Не завжди є натхнення і час. Та й під час стресових ситуацій фотоапарат – не на часі. Хоча іноді боєць йде на ризик заради гарних фото і виходить в ті місця, де його не має бути. 

Кадри "з полів"
Кадри "з полів"

Мотивацію займатись фото Сергій перейняв у свого друга – Романа Романенка. На даль, він втратив його – Роман загинув у 2019 році під час бойових дій. Його фотовиставки також організовували в Дніпрі, в Музеї АТО. Саме Роман навчив Сергія фотографувати. 

“Тоді я робив це пару разів. А коли почалася війна, я подумав: “Круто, що можу продовжити власну справу”. Я думаю воно до людей може донести якийсь правильний посил. Може, хтось вагається, а потім прийде, подивиться і щось в серці йокне”. 

Серед всіх фото Сергію важко виокремити кадри, з якими пов’язані особливі спогади. Зупиняється на стенді з двома світлинами. На першій зображений великий гурт хлопців в амуніції, які мають вигляд брутальних бійців. Але Сергій називає їх “індіанцями з автоматами”, натякаючи на недосвідченість. Втім, пишається ними. Разом з бійцями Сергій стояв на кордоні Запорізької і Донецької областей. Тоді орки хотіли замкнути в кільце з боку Ізюму, щоб відрізати Донеччину. 

Бійці на кордоні Запорізького та Донецького напрямків
Бійці на кордоні Запорізького та Донецького напрямків

На другому фото - бійці в спортзалі. Кадр зроблений під час деблокади Маріуполя, у квітні 2022 року. Та Сергій відзначає, що спроба була не дуже вдалою тому, що були суто добровольці. Мали тільки автомати і гранатомети. Не було ні броньованих машин, ні танків. Натрапляли на труднощі. Але всі хлопці, хто на фото, вижили.  

Під час деблокади Маріуполя
Під час деблокади Маріуполя

Своєю фотовиставкою Сергій хоче нагадати людям про те, що війна триває. Він з розумінням ставиться до адаптації, адже це нормальна захисна психіка. Але виставка стала б нагадуванням про те, що вони є, і війна продовжується. І триватиме ще довгий час. 

Зала не була порожньою
Зала не була порожньою

Бойовий шлях Серебані розпочався 24 лютого 2022 року. Прокинувшись о 5 ранку він зв’язався зі своїми побратимами – вони вже мали відповідний досвід. Прийшов до військкомату і отримав зброю. А 5 березня вже поїхали в район. 

“80% з нас не розуміли, як автомат перезаряджати. Потихеньку вчилися. Найкращий досвід все ж був у боях. Були тренування, але у нас вже було розуміння як це робити. Дуже добре, що перший час у нас було без втрат. Нам щастило дуже, по-іншому я не можу це пояснити”. 

Тренування розпочалися навесні і тривали аж до літа. Були на Донецькому, а потім перейшли на Запорізький напрямок. Займалися на полігоні, проходили злагодження. Після зими був Бахмут. Сергій з гіркою посмішкою зауважує – перейшли з lite-режиму на hard. Було багато труднощів, але батальйон пройшов бойове хрещення. 

На виставці було багато побратимів Серебані
На виставці було багато побратимів Серебані

На фотовиставці були сестра і мама Сергія. Чи часто він фотографує близьких? Вони кажуть, що дуже рідко бачать його. Навіть зараз Сергія відпустили лише на день, щоб зміг відкрити фотовиставку. Жінки терпеливо чекають, доки Сергій відповість на всі питання зацікавлених. Одне з них було таке: “Що дає сили продовжувати боротьбу?”

“Самомотивація, яка була і в перші дні, і зараз. Я молодий і сильний, поряд сильні хлопці. Ми розуміємо, що ми робимо, за що. В мене навіть не виникає таких питань – є сили чи немає. Просто робимо”. 

Щирі емоції на світлинах
Щирі емоції на світлинах
Війна відбувається щодня і щоночі, не забувайте про це
Війна відбувається щодня і щоночі, не забувайте про це

Раніше ми повідомляли проте, що до Дніпра повертається міжнародний фестиваль "Конструкція". Також читайте думку головного художника Дніпра про патріотичні мурали на будівлях міста. Писали і про "Модуль тимчасовості", який почали будувати на площі Героїв Майдану - там відбудеться виставка сучасного мистецтва. 

Відео: Владислав Степанов 

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.