Як боротися з котячими "криками" о п'ятій ранку

Котики можуть приносити в наше життя чимало милих, кумедних та приємних моментів. Але водночас вони можуть влаштувати своїм власникам не найприємніші "веселощі". До прикладу, забіги з криками по всій оселі просто о п'ятій ранку – таке пробудження важко назвати приємним.

Про причини такої поведінки та способи з нею впоратися Інформатор дізнався з матеріалу видання Zaxid.net. За словами фахівців, нічні й ранкові "тигидики" пов'язані з природними інстинктами тварини, а не з примхами.

Така поведінка є природною для диких котів – пік активності у них припадає на захід сонця і на світанок. Саме у цей час вони полюють. До слова, коти чудово бачать у сутінках і водночас можуть залишатися непомітними для своєї жертви.

Домашні коти, хоч і живуть в зовсім інших умовах, та інстинкти пращурів у них залишились. Тому пізно ввечері або рано вранці улюбленці можуть поводитися непередбачувано:

• кусати пальці на ногах людини або полювати на її вуха;
• ходити по людині, яка мирно спить у ліжку;
• перевертати все, що "погано" лежить;
• шкрябати зачинені двері.

Що ще може провокувати нічну активність

Крім природних інстинктів, таку поведінку можуть провокувати й інші чинники.

Кіт спав увесь день і в нього надлишок енергії, яку треба скинути; кіт був удома сам і йому нудно – він хоче привернути увагу; кіт зголоднів і будить людину, щоб вона його нагодувала. У кота можуть бути проблеми зі здоров'ям – йому боляче, він тривожиться, має проблеми із щитоподібною залозою, деменцію тощо. Кіт старий – у котів поважного віку змінюється графік сну, також вони можуть бути дезорієнтовані або мати проблеми з пам'яттю.

Якщо нічні пробудження виникли раптово або почастішали, варто звернутися до ветеринара й перевірити здоров'я тварини: причиною може бути не лише характер чи інстинкти, а й захворювання.

Як відучити улюбленця будити господарів удосвіта

Ветеринари радять починати з режиму дня: спробуйте не давати коту спати ввечері – пограйтеся з ним улюбленими іграшками, вивчіть якийсь трюк, одним словом – проводьте вечори активно. Якщо ж на це немає часу, можуть допомогти автоматичні іграшки.

Також важливо урізноманітнювати дозвілля тварини вдень. Щоб коту не було нудно, періодично придумуйте для нього нові заняття та купуйте нові іграшки. Також іграшки можна просто ховати на деякий час.

Ще один дієвий спосіб – змінити графік годування: можна перенести вечерю на більш пізній час (але не надто), адже після їжі коти часто засинають. Якщо кіт все ж неспокійний, в жодному разі не кричіть на нього – це лише додасть тварині наснаги. Не звертайте на це уваги – без неї кіт заспокоїться.

Чому важливо розуміти звички улюбленця

Для мешканців Дніпра, як і для власників котів по всій країні, терпіння та спостережливість лишаються головними інструментами у стосунках із пухнастим мешканцем оселі. Нічні забіги здебільшого не означають, що з котом щось не так – це спадок диких предків, який можна пом'якшити правильним режимом гри, їжі та уваги. Водночас різка зміна поведінки – привід не списувати все на характер, а звернутися до фахівця.

Розуміння звичок тварини допомагає й в інших ситуаціях – від правильного догляду до реагування на незвичну поведінку, яка на перший погляд здається дивною, але насправді має просте пояснення.

Нагадаємо, що кіт може знайти дорогу додому, навіть подолавши значну відстань, адже тварини здатні орієнтуватися за допомогою геомагнітного поля Землі та знайомих запахів. За даними дослідників, більшість загублених тварин знаходяться неподалік від місця, звідки вони зникли, хоча відомі й випадки, коли кіт повертався додому через рік після втечі.

Раніше ми писали, що звичка кота жувати людське волосся не є ознакою проблем з твариною – найчастіше це прояв прихильності, спосіб заспокоїтися або реакція на запах косметичних засобів. Ветеринари застерігають: проковтування довгого волосся може зашкодити травному тракту, тож тварину краще переключати на іграшку.

Окрім того, ветеринари назвали сім ознак того, що кіт довіряє власнику – серед них піднятий хвіст під час зустрічі, спокійний сон поруч із людиною та готовність їсти у її присутності. Фахівці нагадують, що оцінювати довіру тварини варто не за однією ознакою, а за її поведінкою загалом.