Як зігнути текстоліт

Як зігнути текстоліт
Що таке текстоліт та чи можна його зігнути

Василь, інженер-аматор, вирішив зібрати пристрій для автоматизації свого саду. Для цього він спроєктував складну друковану плату, яка має бути встановлена ​​всередині корпусу із зігнутими стінками. Василь зрозумів, що для кращого компонування компонентів та економії місця йому потрібно буде зігнути текстолітову плату під певним кутом. Він запитав, чи зможе текстоліт витримати такий вигин і чи залишиться плата функціональною після цього, адже він уже наніс на неї всі доріжки й розпаяв кілька ключових компонентів.

Ми спитали в компанії Електропласт, що вже багато років працює з композитними пластиками, як зігнути текстоліт, та чи можливо це взагалі.

Що таке текстоліт, та чи є він пластичним

Текстоліт — це багатошаровий композитний матеріал, що складається з тканинних або паперових основ, просочених фенольною або епоксидною смолою і гарячим пресуванням. Смоли, які використовуються для просочення тканин, після затвердіння стають дуже твердими й крихкими. Це забезпечує високу механічну і термічну стабільність матеріалу, але робить його вразливим до тріщин при спробі згину.

Він не може деформуватися і приймати нову форму без пошкоджень, тому що його внутрішня структура не допускає розтягування або стискання шарів без руйнування.

Тонкі листи текстоліту (менш як 1 мм) можуть гнутися до певної міри, але це все одно потребує значного зусилля. Текстоліт 12 мм, наприклад, практично не піддається вигину і скоріш за все зламається при спробі його зігнути (дізнатися більше про товщину матеріалу можна за посиланням).

Окрім того, текстоліт на тканинній основі (наприклад, склотканина) може бути трохи гнучкішим, ніж на паперовій, але це також залежить від кількості шарів та типу смоли.

Смоли, які використовуються для просочення, також можуть впливати на гнучкість. Фенольні смоли жорсткіші, а епоксидні можуть бути трохи гнучкішими.

Отже, чи можна зігнути текстоліт?

Теоретично його можна зігнути нагріванням, механічним способом — зробивши маленькі надрізи на внутрішній стороні місця згину, щоб зменшити напруження. Можна гнути кожен шар окремо, потім склеювати їх разом у вже вигнутому стані, або використати пресс для гнуття.

Але ми б не радили це робити:

  • Після вигину, навіть якщо матеріал не зламався, він зазнає незворотних деформацій.
  • Після вигину в матеріалі можуть утворитися мікротріщини або навіть більші тріщини, які роблять його більш вразливим до подальших навантажень. Ці тріщини не дозволяють матеріалу повернутися до початкового стану.
  • Вигин може спричинити розшарування текстоліту, особливо якщо він виготовлений з кількох шарів тканини або паперу, просочених смолою. Це розшарування не дозволяє матеріалу випрямитися до початкової форми.

Якщо потрібний більш гнучкий композитний матеріал, краще розглянути інші варіанти, такі як фіберглас або гнучкі ламінати на основі поліамідів.

Рекламний матеріал

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube