«Це завжди провокація з обох сторін»: у Дніпропетровському ОТЦК та СП відповіли на питання щодо мобілізації та конфліктів

У п’ятницю, 20 червня, у Дніпрі відбувся брифінг стосовно питань мобілізації. Його провела Дніпропетровська облрада. На запитання щодо необхідності та законності мобілізаційних заходів, а також змін й нововведень відповідав заступник начальника – начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Дніпропетровського ОТЦК та СП підполковник Максим Стужук.

Інформатор відвідав цю зустріч зі ЗМІ. Ми зібрали тези відповідей у матеріалі. Детальніше дивіться на відео.

Якщо відео не відтворюється - його можна переглянути на YouTube-каналі Інформатора

Мобілізаційний вік

Зниження мобілізаційного віку поки не планується.

«Ніяких законодавчих, або будь-яких інших ініціатив, як від представників Верховної Ради, як законотворчого органу України, так і від представників Збройних Сил України, на сьогодні не поступає. Мені не подобається вираз «мобілізаційний ресурс» взагалі, але та кількість громадян призовного віку, що підпадає під критерії мобілізації, а саме 25 і вище років, їх достатньо для виконання задач і викликів, які стоять перед ОТЦК, перед державою для її оборони і стримування агресора. Поки що мова про мобілізацію молодих людей віком до 25 років не йде», – зазначив Максим Стужук.

Мобілізація жінок

Жінки мають право на мобілізацію і проходження військової служби виключно за їх власним бажанням.

«Жодних нововведень, жодних змін, жодної підготовки до мобілізації жінок не проводиться. Чому такі питання виникають – оскільки є Закон України про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, є постанова Кабінету Міністрів щодо правил ведення військового обліку, якими передбачено, що певна категорія жінок є військовозобов’язаними. І норми керівних документів на їх військовий обов’язок так само поширюються. Вони так само мають обов’язок привести свої документи відповідно до чинного законодавства.

Про що йде мова? Наприклад, якщо повістка була сформована, за допомогою «Укрпошти» вона направляється автоматично адресату. Система не розбирає, чоловіча чи жіноча це стать. Якщо громадянин, будь-то жінка або чоловік, є військовозобов’язаним, йому надійшла повістка, то він має з’явитися в РТЦК для уточнення облікових даних. Ніякої різниці між чоловіками і жінками немає. Але, після приходу в РТЦК за місцем реєстрації жінки, вона уточнила свої облікові дані, спокійно пройшла процедури, навіть якщо це вимагає проходження ВЛК, ніяких проблем в тому немає, поновила дані і з чистою совістю, якщо вона не виявляє бажання, вона продовжує свій життєвий шлях, без ніяких насильницьких дій», – повідомив підполковник Стужук.

Конфлікти і сутички із ТЦК

Заступник начальника Дніпропетровського ОТЦК та СП зазначив, що питання сутичок під час процесу оповіщення є дуже гострим. Усі такі конфліктні ситуації перевіряють, проглядають відео з бодикамер. При цьому, на його думку, винні у цих випадках обидві сторони.

«Неможливо на сьогоднішній день ізолювати суспільство від інформаційного навантаження, «тіктоків», Telegram-каналів тощо. Тому що кожен громадянин має камеру, має мобільний телефон і всі моменти, в яких десь іде взаємодія громадянина і представників РТЦК, або представників Національної поліції, вони, зазвичай, знімаються і викладаються далі на якісь там інтернет-платформи.

Ситуація таки дійсно є і в ній я не бачу сенсу, аби від неї скриватися і приховувати зазначені факти. Зазначене відбувається, конфлікти відбуваються, але я завжди наголошую на тому, що всі військовослужбовці, які проходять службу в РТЦК, у ТЦК, у підрозділах Збройних Сил України – це лише зріз нашого з вами суспільства, нашого соціуму. 99,9% військовослужбовців, що залучені до проведення заходів оповіщення, саме під час яких відбуваються ці події, вони всі пройшли через гирло бойових дій. Хтось поранений, хтось контужений, хтось переміщений за станом здоров’я до підрозділів РТЦК та СП у зв’язку із неможливістю подальшого проходження служби в бойових підрозділах.

Не можу знімати відповідальність з особового складу РТЦК та СП, військовослужбовців, але так само хочеться звернутися до цивільної частини населення, що будь-який конфлікт – це провина обох сторін. Аналізуючи зазначені конфлікти, дивлячись на бодикамери, на доповіді своїх підлеглих, це завжди провокація з обох сторін», – розповів Максим Стужук.

За його словами, після виникнення конфлікту, якщо є перевищення повноважень представниками РТЦК, щодо них приймають, як мінімум, дисциплінарні заходи впливу. Також застосовують й адміністративні засоби впливу, тобто штрафи.

«В основному намагаємося залучати до заходів оповіщення найбільш підготовлених, найбільш толерантний особовий склад. Звичайно, люди несуть покарання, вони переміщуються до інших підрозділів», – додав Заступник начальника Дніпропетровського ОТЦК та СП.

Щодо кількості таких сутичок із представниками ТЦК, то менше їх не стає. Здебільшого через те, що ті, хто бажав добровільно йти служити, зробив це вже давно.

«Треба визнати, що суспільство вже для себе визначилось. Є категорія громадян, які прийняли для себе рішення, що "за будь-якої умови я не буду проходити військову службу і не буду мобілізований". В основному всі ці конфлікти виникають саме з такою категорією громадян. Тому що коли ти пройшов війну, коли ти віддав своє здоров’я за Україну, за народ її, і коли тобі той самий народ, представник народу, громадянин починає розказувати, що я тебе туди не посилав, це не моя війна, мені не цікаво, то слід визнати, що реакції бувають неоднозначні», – завершив відповідь на питання Максим Стужук.

Відповів він і на питання щодо "повісточних" чатів та ІПСО з рф.

«ІПСО, чати… Ми живемо в такий час, що всі процеси в країні, як мобілізаційні і будь-які інші – вони всі гласні. Всі громадяни мають до них доступ. Тому давати оцінку і сказати, що якийсь Telegram-канал – це російська ІПСО, а якийсь Telegram-канал – це дійсно обурення суспільства на дії військовослужбовців, я не можу. Вони не розділяються», – зазначив Максим Стужук.

Як має проходити оповіщення

Максим Стужук розповів, що представникам ТЦК та СП Кабінет Міністрів України своєю постановою делегував права і поклав обов’язки щодо перевірки стану справ громадян стосовно виконання військового обов’язку. Він окреслив «умовну ідеальну ситуацію», як має проходити зустріч військовозобов’язаних і військових з ТЦК.

«Під час зустрічі з громадянином наші представники, наші військовослужбовці, відрекомендовуються і, зазвичай, кажуть: «Будь ласка, пред’явіть свої військово-облікові документи». Після цього, виявивши порушення або відсутність цих військово-облікових документів, громадянину пропонується проїхати до найближчого РТЦК з метою уточнення його військово-облікових даних, визначення його придатності за станом здоров’я для проходження служби і так далі», – зазначив військовий.

За словами Максима Стужука, під час такої перевірки порушник обліку не може попросити виписати йому повістку, оскільки мова йде про факт вчинення адміністративного порушення – частина 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто в такому випадку мова йде не про пропозицію проїхати у районний ТЦК, а про обов’язок.

«Всі громадяни дуже хочуть мати право вибору, переміщення, свободи, але всі ми забуваємо, що в нас є певний обов’язок. Який зобов’язує цього громадянина до зустрічі з представниками РТЦК відвідати свій РТЦК за місцем реєстрації і в спокійному порядку пройти цю процедуру і вже далі визначатися з подальшою своєю долею особисто. Але ми змушені діяти в такому правовому полі, в таких умовах, далі породжуються ці конфлікти», – додав спікер.

Інше

Цікавий діалог виник у Максима Стужука з одним із наших колег. У запитанні журналіст використав формулювання «працівник ТЦК», через що заступник начальника Дніпропетровського ОТЦК та СП декілька разів перебивав та виправляв, що потрібно казати «військовослужбовець ТЦК», адже працівник – це цивільна особа. А формулювання «ви працюєте» виправив на «я проходжу військову службу».

Щодо складу груп оповіщення, то, за словами підполковника, перевіряти військово-облікові документи представники РТЦК можуть як в складі спільних груп оповіщення, разом із поліцією, так і окремо.

«Якщо зазначені військовослужбовці віддані наказом в групу оповіщення, вони мають повноцінне право (перевіряти військово-облікові документи, прим. ред.). Так, вони не мають права затримувати, але доставляти… Ми кажемо, що затримка – це адміністративний протокол, але доставка й супроводження до РТЦК – ніяких проблем», – розповів Максим Стужук.

Коли ж військовозобов’язаного до ТЦК везуть представники ТЦК – то це, за його словами, не є затриманням, а є лише супроводом. Телефон у військовозобов’язаного представники ТЦК можуть забирати тільки на територіях об’єктів, тобто у приміщеннях РТЦК. Якщо телефон забрали у процесі оповіщення чи «супроводу» до установи – це є порушенням.

Серед іншого, заступник начальника Дніпропетровського ОТЦК та СП відповів, що військовозобов’язаний має право йти до ТЦК у супроводі адвоката. Крайній строк проходження ВЛК – 5 діб. Щодо темпів мобілізації – то Дніпропетровська область справляється з поставленими задачами. 

«Нажаль нам приходиться з вами жити в той час, коли ми проводимо мобілізацію. Остання мобілізація таких масштабів була під час Другої Світової війни…», – зазначив представник обласного ТЦК.

Раніше ми писали, що ВЛК зможуть отримувати інформацію про стан здоров’я людей з цивільних медзакладів. Окрім того, двоє мешканців Дніпропетровської області намагалися вплав дістатися Румунії. Розповідали ми й про те, що у Дніпрі на Барикадній відкрився “Хартія-Хаб” 13-ї бригади НГУ.