На відміну від Евересту вершина Деналі не оточена комерційним сервісом. Це дає змогу випробувати себе в жорстких умовах. Тут неймовірно холодно: -10° на Деналі відчувається як -50° в Антарктиді. Такі враження лишилися у альпіністки Ірини Караган. Жінка підіймалась на висоту понад 4 тисячі метрів над рівнем моря з рюкзаком вагою понад 40 кг. І воно того було варте.
Своїм досвідом жінка ділиться на благодійних зустрічах, які сама організовує. Зібрані кошти вона спрямовує на допомогу альпіністам і спортсменам, які зараз боронять Україну на фронті. Інформатор поспілкувався з Іриною Караган і дізнався більше про її подорож на найвищу точку Аляски.
Деналі – це найвища вершина Північної Америки. І вона входить у програму “Сім вершин”. Це найвищі точки всіх континентів. Цим вона і приваблює. Бо коли люди наважуються підкорити всі сім вершин, вони не можуть її закрити, доки не сходять до Деналі.
І вона дуже цікава, дуже чесна на відміну від інших вершин, які сьогодні оточені великою кількістю комерційного сервісу. А Деналі – дика гора. Там тобі ніхто не допомагає. І на сьогоднішній час ти можеш випробувати себе в дуже суворих умовах.
Я планувала минулого року це зробити. Але ви ж самі знаєте, що минулого року не до того було. Сезон сходження дуже короткий – це травень і червень. Тому планування відбувається заздалегідь. І якщо в тебе щось не вийшло цього року – у травні чи червні, – то треба чекати наступного року.
У мене на це два місяці пішло, не дуже довго. Бо я весь час знаходжусь у спортивному режимі. Я тренуюсь весь час.
Дуже важкі наплічники. Дуже багато речей, важко тягнути санки. І дуже холодно. Я думала, що на Евересті дуже холодно. Потім я потрапила в Антарктиду і зрозуміла, що там холодніше. А зараз на Деналі в мене було таке відчуття, що тут холодніше, ніж на Евересті і в Антарктиді разом.
Може до -50 сягати. Але на відміну від Антарктиди тут дуже висока вологість. І -10 і -20 на Деналі відчувається набагато холодніше, ніж -40 в Антарктиді.
Складно так сказати. Я думаю, що загальна вага може сягати 40 чи 50 кг. Бо це спорядження, одяг, їжа на 2 тижні. Там дуже довгі відстані між таборами. Взагалі все сходження займає багато часу. А ще може не бути погоди. Доведеться довго чекати. І так дуже часто і стається. Довго чекають, і на це закладають багато їжі.
Майже. Ми бігли добу з четвертого табору до базового, щоб встигнути на літак. Бо до цього майже 5 днів ми чекали через снігопади. Чекали на погоду на висоті 4 тисяч метрів.
Я чула, що попередні групи чекали днів 10. Це дуже важко витримати – емоційно і психологічно.
У нас було дві зв’язки. Перша була пів години. Ми були десь хвилин 15, бо був дуже сильний вітер. Тобто ми зробили якісь фото, відео і дуже швидко побігли назад.
На відміну від інших гір, де я була, Аляска – дуже красива. Вона мене так вразила! При тому, що було важко і холодно. Дивилась по сторонах і розуміла, що такої краси я не бачила. Дуже вразило!
Я намагаюсь закрити цю програму “Сім вершин”. І я вже піднялась на 6 з 7. В мене залишилася Австралія. Я зараз не можу сказати, бо такий час. І це питання логістики. Тому я не знаю – коли.
Це наше об’єднання альпіністів. Ми допомагаємо спортсменам, нашим друзям – кого ми знаємо особисто, – які зараз на війні. Закриваємо актуальні потреби – це медицина, ремонт авто. Раніше збирали на коптери, але зараз їх важко купувати.
Раніше ми писали про те, що в Дніпрі проходять змагання з акватлону. Також проводили челендж, в якому мешканці Дніпра в плитоносці присідали за донат на ЗСУ. Читайте й про те, що Марина Філатова розповіла про підйом на вершину Евересту.
Фото надані Іриною Караган
Відео: Владислав Степанов, Максим Якушев