В Україні давали 5 років на “лагідну” українізацію. Тепер же їй на зміну прийде “наступальна”. Вона передбачає жорсткий контроль за виконанням мовного закону в усіх сферах суспільного життя в країні.
Про це пише Інформатор з посиланням на інтерв’ю Української Правди.
“Раніше ми не могли вплинути, скажімо, на окремі медіа, тому що в повному обсязі не працювала стаття, яка передбачає обов’язковість української мови у сфері культури; не могли тиснути на сферу обслуговування – а це багатомільйонна спільнота користувачів і надавачів послуг, – та сьогодні такого вже немає. Ми маємо інструменти та важелі моніторингу, контролю і покарання кожного із суб’єктів господарювання”, — омбудсмен Тарас Кремень.
Він додав, що це перший етап мовного закону. Водночас на побутове спілкування він не поширюється.
“Для того, щоб української мови стало більше вдома, державна повинна бути по-справжньому скрізь і всюди. І у визначених законом сферах, і в невизначених – зокрема, в релігійних установах і організаціях. Водночас сьогодні української значно більше, ніж це було колись за всі роки української незалежності”, — підсумував він.
Раніше ми писали, що на перервах в школах заборонять спілкуватися російською — Міносвіти підтримало ініціативу. Також читайте, що очільник Міносвіти Лісовий відреагував на виїзд хлопців 10-11 класів за кордон. Писали ми й про те, що Корчинський висловився, що мобілізаційний вік в Україні можна знизити.