Платити доведеться більше: кому віддадуть пенсійні накопичення українців

В Україні хочуть реформувати систему пенсійного забезпечення. Разом із солідарною системою депутати планують запровадити і накопичувальні пенсії з 1 січня 2024 року. Згідно з цим законопроєктом №9212, українцям, окрім 19,5% податку, потрібно сплачувати ще 3% на накопичувальну пенсію. Проте експерти кажуть, що ця цифра має бути більшою і дорівнювати 8-10% від заробітку. 

Також законопроєкт передбачає, що всі категорії громадян до 55 років мають обов’язково брати участь у системі накопичувального забезпечення. Про це повідомляє Інформатор із посиланням на Інформатор Україна.

Роботодавці сплачуватимуть на накопичувальні рахунки працівників у 2024 році — 1%, у 2025 — 1,5%, а у 2026 році і в подальших роках — 2% від розміру заробітної плати. Держава обіцяє внести аналогічну суму на рахунки працівників з держбюджету, тобто подвоїти відрахування. При цьому розмір ЄСВ (єдиного соціального внеску), який сплачують роботодавці, планують залишити без змін (наразі він становить 22%). 

Для самозайнятих та ФОПів (фізичних осіб підприємців) планують встановити внески на рівні 3% від заробітної плати. Але їхня участь у системі буде добровільною. Таким чином планується, що після виходу на пенсію, людина зможе скористатися своїми накопиченнями разом із солідарною пенсією. 

Щоб запровадити накопичувальну систему, держава планує створити державний накопичувальний банк. Надалі планують залучати і приватні структури, і комерційні банки. Однак міністр соціальної політики України Оксана Жолнович повідомила, що ухвалення закону і старт його виконання не означатиме, що завтра одразу почнуть збирати кошти. 

Як працюватиме накопичувальна пенсія?

Перший етап для запровадження накопичувальної пенсії триватиме до 2026 року. На цьому етапі всі внески збиратимуть у спеціальному фонді, який створить держава. З наступного року кожен учасник системи зможе обирати для себе будь-який недержавний пенсійний фонд або банк, у якому людина зможе відкрити депозит або надалі залишатиметься у державному фонді. 

Приватні пенсійні фонди зможуть передавати накопичення громадян автоматизованим компаніям з управління активами (КУА), які займатимуться інвестуванням та примноженням цих накопичень. Регулюватиме їх роботу Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Законопроєкт передбачає, що приватні пенсійні фонди зможуть рекламувати свої послуги. Водночас компаніям забороняється запевняти чи гарантувати зростання доходів учасників системи. Автори законопроєкту від “Слуги народу” очікують, що пенсійні накопичення учасників пенсійних фондів вдасться зберегти від знецінення та інфляційного впливу за рахунок їх інвестування в переважно консервативні фінансові інструменти.

Гроші громадян планують інвестувати в цінні папери українських та іноземних емітентів (організації, які займаються випуском цінних паперів), який визначатиме Національна комісія цінних паперів з фондового ринку України.

У що планують інвестувати гроші громадян?

Держава зможе інвестувати гроші в:

• облігації, які гарантовано урядом України або місцевими радами;
• акції, які допущені до торгів на організованому ринку;
• облігації та іпотечні облігації українських емітентів, кредитний рейтинг яких відповідає інвестиційному рівню за національною шкалою;
• цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав з рейтингом зовнішнього боргу не менше класу "А";
• облігації іноземних емітентів з інвестиційним рейтингом класу "А" або вище;
• акції іноземних емітентів та цінні папери іноземних біржових індексних фондів, що допущені до торгів на іноземних регульованих ринках;
• деривативні фінансові інструменти (виключно для зменшення інвестиційного ризику та за виконання низки умов);
• цінні папери інститутів спільного інвестування спеціалізованого виду (індексних фондів) з урахуванням певних обмежень.

Законопроєкт передбачає низку обмежень на інвестування пенсійних коштів:

• в одному банку може бути розміщено не більше 10% загальної вартості пенсійних активів (крім банків, власником яких є держава);
•  забороняється інвестування більше ніж 10% пенсійних коштів у цінні папери одного емітента та його пов’язаних осіб (крім державних та муніципальних облігацій) та більше 5% – у деривативи (контракт). 

Автори законопроєкту обіцяють, що керівники компаній з управління активами відповідатимуть за завдання шкоди вкладникам недержавних пенсійних фондів. Водночас держава планує створити систему гарантування пенсійних накопичень, що має підвищити довіру громадян. 

Які ризики нової пенсійної реформи для українців?

Ризик №1 — війна та падіння економіки. 

У Верховній Раді коментували попередню версію законопроєкту, що запровадження накопичувальної системи має впроваджуватися за умови зростання української економіки. За підсумками 2022 року ВВП України впав на 29,1%, і перспектив для його росту поки немає. МВФ у цьому році очікує падіння української економіки ще на 3%, а прогнозів на наступні роки не дає.

Експерти кажуть, що невдалий вибір періоду для запровадження накопичувальної системи може не тільки порушити права громадян, а й мати негативний вплив, недовіру громадян стосовно самої ідеї запровадження такої системи у майбутньому. 

Парламентські експерти висловили низку зауважень до законопроєкту. У ньому недостатньо чітко прописана система гарантування збереження та повернення пенсійних коштів у випадку їх вкладення у фінансові інструменти, які знецінилися. Також законопроєкт не забороняє офшорним резидентам бути засновниками приватних пенсійних фондів чи компаніями з управління активами (КУА) і недостатньо чітко встановлює відповідальність керівників цих компаній, що призвели до втрати коштів.

Ризик №2 — негативний досвід запровадження накопичувальної пенсії у Польщі, Чехії та країнах Балтії

У країнах з більш розвиненою економікою у Польщі та Чехії вже був негативний досвід із запровадженням накопичувальної системи. У Польщі у 2014 році через обмеження у форми інвестування пенсійні фонди стали збитковими. А у Чехії у 2016 році оголосили ліквідацію другого рівня, який створили у 2013 році, тобто на тому етапі, де людина могла обирати недержавний банк для відкриття депозиту. Уряди цих країн після невдалого досвіду вирішили повернутися до солідарної системи. 

У Литві і Латвії ставку внесків у другий рівень пенсійної системи протягом декількох років знижували до 2% від зарплати, а в Естонії звели до нуля. 

Ризик №3 — відсутність фондового ринку

За попередніми оцінками уряду, створення інфраструктури для розвитку фондового ринку в Україні може тривати три роки. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль у 2021 році під час свого виступу на інвестиційному форумі UkraineInvest Talks Dnipro заявив, що його повноцінний запуск займає 10-15 років навіть у розвинених країнах.

За таких умов кошти з накопичувальної пенсійної системи у перші роки її існування можуть використовуватися лише для інвестування в облігації державної позики, кошти від яких підуть на фінансування дефіциту держбюджету і інвестувати їх зможуть лише у гривневі облігації, через відсутність альтернативних інструментів із достатнім рівнем безризиковості. 

Також у законопроєкті з 2027 року відкривається можливість для інвестування пенсійних коштів в акції та облігацій іноземних компаній і країн. Однак таке рішення може спричинити відтік капіталу з України, а гроші українців працюватимуть на економіки інших країн. 

Ризик №4 — недовіра громадян

З 2005 року в Україні працює система добровільного накопичувального пенсійного забезпечення. Однак самі автори законопроєкту визнають, що вона не справляється з основною метою – доповнення солідарної системи та забезпечення гідного рівня життя українців після виходу на пенсію.

Наразі в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 119 недержавних пенсійних фондів (НПФ), з них досі діють лише 63. Їх учасниками, за останніми даними, було 888,7 тис осіб, отримували пенсійні виплати лише 91,5 тисяч.

Загальна вартість активів усіх НПФ становила 4,02 млрд грн. Без розвинутого фондового ринку 47,6% цих коштів інвестували у державні облігації, ще 36,5% тримали на депозитах у банках, і лише 8,1% було вкладено в облігації українських підприємств.

Однак за часів Януковича пенсійний фонд Нацбанку не зміг вберегти заощадження і завдав шкоди вкладникам на 900 мільйонів гривень, інвестуючи кошти людей у “сміттєві папери”. 

Нагадаємо, що у червні та липні пенсіонерам перерахують виплати. Також писали, хто в Україні може розраховувати на компенсаційні доплати до пенсії. Крім того, можете дізнатись, як українцям можна збільшити розмір майбутньої пенсії.