7 лютого Президент України Володимир Зеленський призначив нового голову Дніпропетровської ОВА. Ним став Сергій Лисак, який раніше обіймав посаду керівника СБУ нашої області. Донедавна він був людиною непублічною.
Тепер же все змінилося. Сергій Петрович дав інтерв’ю Суспільному. Інформатор обрав цікаві фрагменти розмови.
Ви з липня очолювали обласне управління СБУ, тобто вже пів року тут працювали. Яким ви побачили Дніпро та нашу область, враховуючи, що вам довелося вже попрацювати багато де по Україні?
Дійсно, Дніпро для мене не перший регіон, кожен переїзд з одного міста в інше – це вихід як мінімум із зони свого комфорту. Бо вже звикаєш до людей, до ситуації, яка навколо тебе. Коли приїхав сюди, в місто Дніпро, очолювати Дніпропетровське управління, ясно, що перший час було некомфортно, незрозуміла обстановка. Але я гадаю, що досить швидко розібрався і всередині колективу, і загалом з оперативною ситуацією, яка складалася на Дніпропетровщині. Дійсно, регіон не дуже легкий. Навіть навпаки, сказав би – досить складний.
У чому саме складний?
У кожен регіон, коли приїжджаєш, ментальність людей відрізняється. І південь, схід, захід – в регіоні, в кожного свій менталітет, цінності. Але попри це нам потрібно адаптуватися і робити ту роботу і визначені задачі Верховного головнокомандувача, виконувати в будь-якому випадку.
Повідомляючи про своє останнє призначення, Ви наголосили, що пріоритет для вас — оборона регіону на всіх фронтах. Що Ви маєте на увазі, коли це говорите?
Наш регіон, кажу вже з впевненістю “наш регіон”, він досить складний, він є фактично як логістичним хабом, як економічним хабом. І в першу чергу, на мій погляд, медичним хабом. Оборона не означає тільки зустрічати ворога з автоматом чи іншою зброєю на лінії розмежування вогню. Є й інший фронт – внутрішній. По-перше, це економічний фронт, для того, щоб ми могли стабілізувати ситуацію, яка зараз склалася. Оскільки бізнесу важко працювати у воєнний період часу. І фактично зараз регіон працює майже на 25% від своєї потужності.
Всі наші кордони добре захищені. І завдячуючи нашим Збройним силам, протиповітряній обороні за ту роботу, яку вони роблять. На жаль, я не зможу вам всього розповісти про обороноздатність нашого регіону. Але впевнений, що дніпряни можуть спати спокійно. Це вже не буде 24 лютого минулого року, однозначно. До нових викликів ми теж готові. Якщо хочеш миру, то готуйся до війни.
Задачі ті самі, що і визначені мені. Наприклад, повна комунікація на місцях. Повне порозуміння на місцях з органами місцевого самоврядування, порозуміння з правоохоронними органами, також і з ЗСУ, які знаходяться на території області. Якщо не буде цього, ми не зможемо вчасно реагувати на ту або іншу проблему. Коли я перебував на посаді керівника СБУ області, то розумів, де допрацьовують місцеві керівники райадміністрацій, а де – ні.
Розумію, що з багатьма людьми нам не по дорозі. І запевняю, що ці люди вже написали заяви за власним бажанням про звільнення.
У будь-якому випадку будуть. Вони вже розпочалися. Можливо, суспільство хоче більш різких змін. Але я вважаю, що це не зовсім обдумані кроки будуть.
Ми вшановували пам’ять Героїв Небесної сотні. Єдине питання, яке ми з ним обговорювали поки що, – це питання компенсації людям, які постраждали по вулиці Перемоги, 118. Ви знаєте, що наша адміністрація вже підписала розпорядження відповідно на 97 мільйонів грн на допомогу людям, які там постраждали. Оце питання єдине, яке ми сьогодні обговорили. Домовились, що ми зустрінемося і обговоримо ще декілька питань. В будь-якому випадку ми живемо в одному місті і всі проблеми у нас спільні.
Дійсно, ці задачі ми виконували у 2014 році, 2015, 2017 і ясно, що з перших днів повномасштабного вторгнення. Всі задачі виконувались в складі СБУ. Перше, на що орієнтований цей підрозділ, – виявлення шпигунів, виявлення розвідників, контрдиверсійна робота. Цією роботою і займалися.
Найцінніша, напевно, це перша. Це був “Хрест доблесті” за розробку однієї з організованих злочинних груп на території Одеської області. За кожну нагороду потрібно дійсно щось таке зробити, щоб в першу чергу тобі самому перед собою не було соромно, що ти її отримав. Скажу відверто, в перший день повномасштабної війни, напевно, єдине, що я з квартири вивіз, в якій я мешкав, – це тільки нагороди.
У будь-якому випадку для родини це – стрес. Постійно переживати через переїзди з одного міста в інше. Це не дуже приємно. Скажу відверто, чоловікові простіше – речі склав і поїхав. Але розумію, що дружині з дитиною складніше це все. І не дуже гарно вони до цього ставляться. Але, як кажуть, присягу дають один раз в житті, тому її потрібно виконувати.
Нагадаємо, раніше ми публікували фрагменти інтерв'ю з дніпровською легкоатлеткою Ярославою Магучіх. Також читайте, що рятувальник з Дніпра розповів про пошуково-рятувальну операцію на місці влучання ракети у будинок на Перемозі. Крім цього, Інформатор писав, що волонтерка, яка втратила квартиру внаслідок ракетного удару, розповіла про перші години після трагедії на Перемозі.