Ворожий удар по дніпровському вокзалу вбив п'ятьох залізничників: що про них відомо

29 жовтня війська рф вдарили по дніпровському вокзалу. Станом на 7:17 30 жовтня було відомо, що ця атака забрала життя 15 людей. Серед них були 5 залізничників.

“Укрзалізниця” розповіла їх історії. Про це повідомляє Інформатор з посиланням на сайт “Укрзалізниці”.

Євгеній Кривко, 38 років

Євгеній народився 30 січня 1988 року. Він був люблячим чоловіком і батьком двох синів: 9-річного Іллі та 3-річного Данила. Чоловік працював янголом на вокзалі. Саме так називають працівників, які зустрічають пасажирів, допомагають зорієнтуватися, підтримують тих, хто потребує особливої уваги, супроводжують людей і допомагають їм у складних обставинах.

Під час евакуації Євгеній допомагав пасажирам. У момент небезпеки, коли люди потребували підтримки та допомоги, він залишався поруч із ними й виконував свою роботу.

Вікторія Носікова, 60 років

Вікторія народилася 23 липня 1966 року в місті Краматорськ Донецької області. Вона віддала 20 років життя залізничному транспорту. Працюючи провідником пасажирського вагона, вона щодня дбала про затишок, безпеку та комфорт тисяч пасажирів.

Колеги згадують Вікторію як надзвичайно відповідальну, дисципліновану та сумлінну працівницю. Вона завжди якісно та з щирим серцем виконувала свої обов'язки, даруючи пасажирам тепло й увагу, а для колективу депо була надійною порадницею й доброю колегою. Без люблячої дружини, матері та бабусі залишилися чоловік Олександр, син Олександр та онук Клім.

Катерина Борисова, 60 років

Катерина народилася 6 грудня 1965 року в селі Бандурове Кіровоградської області. 24 роки свого життя вона віддала сталевим магістралям, працюючи провідником. У депо її знали як людину надзвичайної дисципліни та внутрішньої сили. За майже чверть століття сумлінної праці Катерина Степанівна здобула величезну повагу колективу та керівництва.

Її професіоналізм не раз відзначали на найвищому рівні: у 2015 році вона отримала пам’ятний годинник від начальника залізниці, була відзначена подяками та грошовими винагородами, а вже у 2026 році отримала почесну подяку від “Укрзалізниці”. Та понад усе вона любила життя і свою родину. Була чудовою, турботливою матір’ю та бабусею, для якої сини та онучка були головною віддушиною і сенсом існування. Без найріднішої людини залишилися сини Анатолій та Віталій і улюблена онучка Єлизавета.

Руслан Діль, 48 років

Руслан народився 10 червня 1978 року в місті Синельникове Дніпропетровської області. Свій трудовий шлях на залізниці розпочав у серпні 1996 року після закінчення Дніпропетровського професійно-технічного училища № 58. Пройшов професійний шлях від помічника машиніста електровоза до машиніста. Особливо важливим і непростим став період його роботи на Запорізькому регіоні від початку повномасштабного вторгнення.

У цей надзвичайно складний для країни час Руслан Миколайович був безпосередньо залучений до перевезення евакуаційних поїздів, якими вивозили людей із небезпечних територій, а також здійснювали евакуацію техніки. Працюючи в умовах воєнної небезпеки, він допомагав забезпечувати перевезення людей і майна, виконуючи відповідальні завдання в той час, коли залізниця стала справжнім порятунком для тисяч українців. 29 жовтня 2026 року Руслан перебував у черговій відпустці та повертався додому. Він їхав зі станції Жмеринка до станції Дніпро-Головний, звідки мав пересісти на електричку у напрямку Запоріжжя. О 10:54 ворог вдарив по вокзалу у Дніпрі. Внаслідок атаки чоловік загинув. У нього залишилися 26-річний син Ростислав, та 21-річна донька Поліна, мати Тетяна Іванівна та сестра Марина.

Яна Шпакова, 32 роки

32-річна Яна була адміністратором дільниці дитячого простору на дніпровському вокзалі. Вона присвятила залізниці майже 13 років свого життя. Багато років Яна працювала у сфері продажу залізничних квитків. Згодом любов до дітей привела її до дитячого простору вокзалу. 29 жовтня Яна знову опинилася там, де була потрібна людям.

Коли виникла небезпека з неба і необхідно було допомогти пасажирам, які прибули до Дніпра, якнайшвидше залишити небезпечну зону та дістатися укриття, Яна долучилася до інших працівників вокзалу. Вона не залишилася осторонь, а разом із колегами допомагала людям під час евакуації. Цього дня російський удар обірвав її життя. У Яни залишилися донька Мирослава, батьки та сестра, яка також працює на вокзалі у Дніпрі.

Нагадаємо, раніше ми писали, що Повітряні Сили показали уламок дрона, який вдарив по дніпровському вокзалу. Також читайте, що ворог повторно атакував залізничний вокзал. Крім цього, Інформатор повідомляв, що кількість загиблих через удар по вокзалу у Дніпрі зросла до 15.