За даними Уповноваженого з прав дитини, станом на 25 травня росія депортувала 19 486 дітей – і це тільки офіційні дані. Вивозять не тільки сиріт. Буває й таке, що батьки в окупації відправляють малечу в дитячий табір, а потім не можуть повернути її назад. В росії дітей розселяють по всій країні для того, щоб їх важко було знайти. Але ГО Help People це вдається. Волонтери знають про всі прихистки рф і працюють над поверненням дітей додому. Не без допомоги росіян.
Інформатор поспілкувався з головою ГО Олексієм Вороніним.
Перші запити на повернення дітей надійшли після окупації Маріуполя. І дуже велика кількість – з окупованих регіонів. Діти залишались на вулицях після того, як гинули їхні батьки. Втім, випадки були різні.
Коли волонтери почали працювати на території деокупованого Херсону, вони чули багато історій про дітей, які поїхали в дитячі табори зі згоди батьків. Потім їх не повертали. Вимагали, щоб за ними приїжджали батьки, а потім відбирали паспорти. Родичі дійсно їхали за ними, але ті, хто утримує дітей, постійно змінює адресу.
“А що їм робити? Окупований Херсон, поліції немає, звернутись немає до кого. Вони звертаються до нас”.
Як правило, це батьки. Але буває, що їх немає або загинули. В такому випадку звертатись можуть родичі - бабуся, тітка чи сестра. Вони йдуть не тільки до волонтерів, а й до офіційних органів – наприклад, до Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Все ж це офіційний рівень. Міністерство звертається своєю чергою до Help People.
Підготовка важка. Треба знайти людину, яка буде супроводжувати дитину. Зробити пакет документів щодо об’єднання дитини з її родичами і доручення для засвідчення права перевозити неповнолітню. Робити офіційний запит. Процедура має бути легальною, і в організації переконуються, хто забирає і приймає дитину. Олексій каже, що тут Мінреінтеграції дуже допомагає.
ГО Help People також співпрацює з Офісом Омбудсмена України. В організації готують пакет документів щодо об’єднання дитини з її родичами. В цій справі дуже важливо мати повну інформацію на дитину – ім’я, прізвище, підтверджені дані, офіційне звернення від батьків та родичів. За словами Олексія, це 80% успіху. Якщо є опікуни, а також повна інформація про дитину і її місце перебування, повернути її можна за 1-2 тижні після отримання організацією заявки.
“Якщо відомі тільки ім’я і прізвище дитини, і вона десь загубилась, то треба понад 2 тижні для того, щоб зрозуміти, ідентифікувати її на території рф. Загалом до місяця може тривати процес. Ці заявки найбільш цінні, і тут нам мережа волонтерів допомагає знаходити по соцмережах і знайомствам”.
Олексій каже, що в росії дуже нервують і гостро реагують, коли підтверджується місце перебування дитини. Вони виправдовуються в будь-який спосіб. Кажуть, що дитина опинилась тут випадково, і її просто прихистили.
Втім, діти після повернення додому розповідають зовсім інше. Їм казали вчити російську мову. І вони все виконували, аби їх не карали – на стільки у них розвинена свідомість. Це діти віком 13-14 років, але були і молодші.
Йдеться про ті, де потенційно можуть перебувати діти з України. Такі дані допомагають волонтерам звузити коло, адже спершу шукають саме там. За словами Олексія, прихистків десятки, якщо не сотні. Багато таборів у московській області і підмосков'ї. Дітей не зосереджують в одному місці й розселяють по різних місцях без жодної логіки. Це ускладнює пошук волонтерам. В першій місяці їм вдавалося повернути в Україну по 50 дітей одразу. Цілий дитячий будинок.
Саме вони надають інформацію про прихистки волонтерам. Діє ціла мережа волонтерів – близько 200 громадян рф. Деякі з них перебувають в інших країнах – наприклад, в Німеччині. Серед них є священники. Вони вважають, що за все це має платити росія, і допомагають організації.
“Вони самі збирають на це кошти, не знаю як. Але бувають такі випадки, коли нам допомагають закрити частину витрат по території рф до кордону. А вже з кордону ми дитину забираємо”.
Процес надзвичайно складний. Через окремі сервіси волонтери купують квитки на потяг, оплачують проживання в готелях, переїзд – все ж шлях далекий. Користуються транспортом, який ходить лінійно, адже автівка з дитиною може викликати підозри. Машини з українськими номерами не можуть туди заїжджати – лише зареєстровані в рф або ЄС. Діють також вимоги на транспортну ліцензію.
Організація не бере коштів за свої послуги. Але волонтери вимушені платити за повернення дитини, це вартує до 3 тисяч євро. Іноді потрібно комусь заплатити, навіть на кордоні. Це все для того, щоб процедура відбулася з мінімальним рівнем стресу для дитини і для особи, яка її супроводжує.
“У нас був випадок – жінка супроводжувала 14-річну дівчинку. Її на стільки фсбшники катували на кордоні – хто, що, звідки, чому супроводжує. Вона приїхала в стресі. Фактично в неї ПТСР, Вона зараз проходить психологічну реабілітацію. І це доросла людина. А що казати про дітей, які все це бачать на власні очі? Вони просто мовчать”.
Олексій зізнається, що під час евакуації дітей не чіпають. Психологічний вплив спрямовується на дорослих. Особливо на кордоні не люблять водіїв-волонтерів. Вони для них дорівнюють військовослужбовцям або поліціянтам.
Хаб ГО Help People розташований в Дніпрі. Ми вже писали про те, як організація допомагає людям вибратись з окупації. Також читайте про те, що з Польщі повернулось 11 дітей: вони отримували там лікування. Повідомляли і подробиці мовного скандалу в Дніпрі.
Відео: Дмитро Плаксін