Є ті, хто відмовляється: як волонтери із Дніпра допомогли евакуювати майже 50 тисяч людей із зони бойових дій

З травня 2014 року благодійний фонд “Восток SOS” допомагає переселенцям та людям, які постраждали від війни. Після повномасштабного вторгнення вони стали активно займатися евакуацією населення. Їм телефонували із найгарячіших точок: Рубіжного, Лисичанська та Сєвєродонецька. 

Тоді вони разом із партнерами вивозили всіх, хто міг самостійно пересуватися. Про це пише Інформатор з посиланням на публікацію the-village.com.ua.

З березні почали телефонувати щодо евакуації маломобільних людей. Втім, виїхати до таких людей, навіть якщо є машина, дуже складно. Адже стояти у довгих чергах такі громадяни не можуть. Через це волонтери почали будувати логістику, щоб вивезти їх із зони бойових дій.

“Їм потрібно організувати догляд після евакуації. Не можемо просто розмістити їх у звичайний шелтер, де про них ніхто не піклуватиметься. Якщо вони одинокі, то їх потрібно розміщувати в спеціалізовані заклади. Не завжди людині потрібна медична допомога, іноді достатньо доглядових будинків, де їм будуть допомагати з їжею, гігієною й соціалізацією”, — діляться волонтери. 

Згодом почали вивозити людей і з Донецької області. Потоки бажаючи були величезні. Тому їх евакуювали спочатку у Дніпро, розміщали у центрі тимчасового прихистку, а потім відправляли в інші регіони. 

“Коли почалась обов’язкова евакуація в серпні минулого року, то донецький департамент соціального захисту допоміг нам розмістити понад 300 людей по всій Україні. До цього ми самостійно шукали, де розмістити людей”, — зазначили вони. 

Як відбувається процес евакуації? 

Спочатку волонтери дізнаються про ситуацію, в яку потрапила маломобільна людина, який у неї стан здоров’я, чи зможе вона перенести дорогу, в якому положенні, скільки часу може перебувати. Також враховують, чи є у громадянина родчі. 

“Якщо телефонує донька, яка просить евакуювати свою матір до Києва, це одна ситуація. Якщо ж це сусідка жінки, яка не має родичів, а люди, що носили їй їжу, також хочуть виїхати з регіону, інша справа. Когось треба спочатку в лікарні розмістити. Тому транзитний пункт, як-от у Дніпрі, дуже важливий. Бо ми забираємо людину з небезпечної зони, а потім шукаємо їй місце довгострокового розселення”, — зазначили волонтери. 

Щоб розмістити людей, які потребують догляду, “Восток SOS” зоблаштовує у держаних будинках для літніх людей місця.Якщо громадяни згодні, вони навіть ремонт на себе можуть взяти, поставити ліжка, техніку та встановити ліфти. Наразі лише кілька областей розширили заклади для проживання маломобільних українців. Зокрема, Черкаська, Вінницька та Івано-Франківська області. 

“Ми об’їздили всі мирні регіони. Це має бути будівля, придатна до розширення, і згода громади. Інші регіони прийняли багато людей після евакуації, але не мають потенціалу для облаштування нових місць”, — пояснили вони. 

Зазначається, що найбільший пік евакуації був із березня по серпень минулого року. На сході постійно було заповнено 5 евакуаційних вагонів щодня, включно з вагоном для маломобільних. 

“Ми іноді забирали по 25 людей із вагона в Дніпрі. Поки процес зупинився. Якщо буде серйозне просування лінії фронту, тоді знову можуть активізуватися евакуаційні процеси. Це ми спостерігали після деокупації частини Харківської області, вивезли тоді 1 900 людей із Купʼянська”, — розповіли волонтери. 

Відмова від евакуації

Люди відмовляються поїхати у більш безпечне місце з різних причин. Хтось боїться невідомості, хтось — бути покинутим більше за страх обстрілів і війни. Та є навіть ті, хто чекає “руського міра”. Але їх не багато, запевняють волонтери. 

“Найболісніше – батьки з дітьми на найближчій до фронту території. Чимало випадків, про які повідомляли в ЗМІ, – перебування дітей в Авдіївці, Соледарі, Бахмуті…”, — акцентують волонтери. 

Вони намагаються пояснити людям, що їх не покинуть поки не поселять в безпечний простір. Їх заспокоюють, працюють з їхніми зауваженнями. 

“Якось я дві години розмовляв із жінкою з Херсонської області, у якої чотири кішки. Зараз вона живе в шелтері в Дніпрі й щаслива, що евакуювалася. Часом доводиться показувати фото місць розселення, щоб заохотити евакуюватися. Іноді це спрацьовує, але не завжди. Часто люди тягнуть до останнього”, — пояснили вони. 

Є навіть ті, кого доведеться евакуювати двічі. Наприклад, коли у Донецькій області стихають обстріли — люди повертаються додому. Коли ситуація змінюється — їх знову треба евакуювати. 

“Був випадок, коли дівчина, яку ми евакуювали, поїхала до батька у Вугледар, а там узагалі не можна дітям перебувати. Прилетів снаряд, уламок потрапив у руку. Їх разом довелося ще раз евакуювати. І таких випадків багато”, — поділилися вони. 

Так, за півтора року волонтери разом із партнерами вивезли з небезпечних регіонів понад 49 тисяч людей, із них 5 тисяч – представники маломобільних груп.

Нагадаємо, що у Дніпропетровській області виявили колаборантів. Також читайте, що стало відомо, хто злив відео “прильотів” у Дніпрі. Писали ми й про те, що у Дніпропетровській області затримали зрадника.