З ким судиться пов’язаний з росіянами власник "Дніпроважмашу" за десятки мільйонів гривень
Підприємства мільйонера з Дніпра Олексія Зінов’єва ведуть активні судові баталії. Серед супротивників — держпідприємства, банки, бізнес мільярдерів, дрібні підприємці, колишні робітники, постачальники продукції, податківці. Ми розкажемо про частину таких справ “Дніпроважмашу” (колишній ДЗМО), які у 2023 році перебувають у судах.
На початку 2000-х років колишній інженер з КБ “Південне” Олексій Зінов’єв з родиною приватизував завод “Дніпроважмаш” (російською - “Днепротяжмаш”). Завод залишається одним з основних постачальників обладнання для доменного та прокатного виробництв, вагоноперекидачів, редукторів загального та спеціального призначення, чавунних тюбінгів для метро та шахт, обладнання для гірничо-збагачувальної, металургійної, трубної та коксохімічної промисловості, нафтовидобування тощо. Також бізнесмен приватизував з родиною Дніпропетровський завод прокатних валків. У 2012 році журнал “Фокус” оцінив статки Олексія Зінов’єва у 84 млн доларів.
А ще завод до 2023 року був одним з важливих постачальників машинобудівної продукції для російських промислових підприємств. Можливо, і досі до країни-агресора їде продукція з Дніпра через “паралельний імпорт” росіян. На гібридну війну з 2014 року підприємство не зважало та брало участь у виставках у Москві — до 2021 року. Воно й не дивно, адже тюбінги для московського метро виготовляли саме у Дніпрі на “Дніпроважмаші” вже й після окупації росіянами Криму.
Основне спрямування діяльності “Дніпротехсервіс” охоплює виготовлення обладнання для підприємств чорної та кольорової металургії, коксохімічної промисловості (металургійне, коксохімічне, доменне, сталеплавильне, прокатне обладнання), деталей для літальних апаратів. В активі родини Зінов’єва є й інші підприємства різного спрямування. Від початку 1990-х група “Дніпротехсервіс” перепробувала багато напрямків бізнесу, частина з яких провалилася та призвела до закриття промислових підприємств.
Космічні пригоди та суди на космічні суми
Найбільш кричущою судовою справою є наслідки участі “Дніпроважмашу” Зінов’єва у космічному проєкті України з Бразилією, який розпочався у 2003 році. Українська сторона мала збудувати у Бразилії частину космодрому Алкантара, з якої б запускалася українська ракета “Циклон-4”. Підприємство Зінов’єва створило мінікопію бразильського космодрому у Дніпрі, де випробовували ракетне обладнання. Вона стала своєрідною туристичною Меккою для західних делегацій, яким показували досягнення космічної галузі Дніпра та сподівалися, що після Бразилії подібні проєкти українці здійснять і в інших розвинутих країнах.
До цього “Дніпроважмаш” не займався космічними розробками, а створював металічні деталі для інших галузей промисловості. А росіяни, які хотіли теж брати участь у цьому проєкті, досвід будівництва космодрому мали. У Бразилії постійно відкладали реалізацію проєкту. А у 2015 році Бразилія в односторонньому порядку розірвала угоду з Україною. Однією з можливих причин називали вплив росіян на керівництво Бразилії, іншою — побоювання американців у передачі космічних технологій Бразилії, третьою — небажання Франції отримати конкурента, адже неподалік у Південній Америці діє космодром французів.
Ніяких фінансових витрат Бразилія не понесла, на відміну від України, її державних підприємств “Південмашу”, КБ “Південне” та “Дніпроважмашу” Зінов’єва, які працювали за кредитні кошти. А все тому, що договір не містив відповідальності за його розірвання та після цього інциденту українська сторона не намагалася отримати компенсацію від Бразилії. Україна через зрив проєкту з Бразилією за деякими підрахунками втратила від 500 до 806 млн доларів (як витрачених коштів, так і недоотриманих інвестицій). Бразильці однією з причин розірвання договору назвали зловживання українських компаній під час будівництва космодрому. Однією з цих компаній було і “Дніпроважмаш”.
Пізніше КБ “Південне” розірвало договір на будівництво заводського випробувального комплексу, який вже давно збудував та використовував “Дніпроважмаш”. Сам Зінов’єв оцінював випробувальний комплекс у 25 млн грн (понад 3 млн дол. за тодішнім курсом), а загалом участь заводу у проєкті — у 12 млн дол. Зараз триває судова тяганина, у якій КБ “Південне” намагається стягнути з “Дніпроважмашу” понад 120,3 млн грн. Підозрювали, що підприємства Зінов’єва витратили на будівництво космодрому більше коштів, ніж потрібно було. Робилося це на замовлення держави.
Поки що суд постановив стягнути з “Дніпроважмашу” понад 46,4 млн грн у цій справі. Як зазначається, приватне товариство у визначений термін не виконало своїх зобов'язань, що призвело до невиконання складових частин дослідно-конструкторської роботи. Водночас “Дніпроважмаш” намагається оскаржити розірвання договору КБ “Південним”. Раніше ЗМІ писали, що військова прокуратура та Державне космічне агентство намагалися стягнути з “Дніпроважмашу” Зінов’єва 50 млн грн через невдалу співпрацю з бразильцями.
Суди з банками та постачальниками
Юристам у групі “Дніпротехсервіс” завжди знайдеться робота. 23 березня 2023 року Господарський суд Дніпропетровської області стягнув з підприємств Зінов’єва ТОВ НВФ “Дніпротехсервіс”, АТ “Дніпроважмаш”, АТ “Дніпропетровський завод прокатних валків” близько 18 млн грн. Це кошти, які “Радабанк” надав підприємствам з групи “Дніпротехсервіс” в якості кредиту у 2021 році. Проте банк ще хотів отримати понад 723 тис. грн процентів по кредитах, однак суд вирішив інакше — тому у вересні відбудеться наступне засідання у цій справі. “Дніпроважмаш” намагався марно оскаржити це рішення. А от у серпні 2022 року Жовтневий районний суд Дніпра оштрафував Зінов’єва на 170 гривень за порушення ведення порядку податкового обліку на фірмі “Дніпротехсервіс”.
29 червня 2023 року обласний господарський суд стягнув з “Дніпроважмашу” 618,3 тис. грн боргу перед ТОВ “Торговий дім авангард Україна” з Кам’янського. Підприємство поставляло товар на дніпровський завод, але за договором від 2019 року компанія Зінов’єва довго не могла розрахуватися, тож довелося йти до суду. Тепер ще хочуть з “Дніпроважмашу” стягнути понад 10 тис. грн за послуги юриста, який допомагав готувати цей позов. У схожій справі ТОВ “Торговий дім “Александр” стягнуло у червні 2023 року з заводу Зінов’єва 272,5 тис. грн боргів, що “Дніпроважмаш” буде оскаржувати.
Ще одна феєрична історія трапилася у “Дніпроважмашу” через бізнес Ріната Ахметова. 3 липня 2023 року Господарський суд Дніпропетровської області постановив стягнути з “Дніпроважмашу” 5 млн 877,6 тис. грн на користь фінансової компанії “Мустанг Фінанс”. Суть цієї справи у тому, що з 2017 року “Дніпроважмаш” на комбінат Ахметова у Маріуполі “Азовсталь” поставив продукцію на понад 5 млн грн. “Азовсталь” мала розрахуватися за поставлений товар у 2021 році, однак не зробила цього. У 2019 році “Дніпроважмаш” уклав угоду факторингу з ахметівським банком ПУМБ на можливість фінансування дніпровського заводу до 80 млн грн до серпня 2024 року. За умовами договору, банк Ахметова сплатив підприємству Зінов’єва 95% від боргу комбінату Ахметова. Однак при цьому “Дніпроважмаш” виступав поручителем за борг “Азовсталі”, який вона мала погасити вже у ПУМБ. Після цього ПУМБ перепродав борг компанії “Мустанг Фінанс”. Однак “Азовсталь” зі зрозумілих причин не змогла погасити борг, і тепер він перейшов “Дніпроважмашу”, який “не виконав своїх зобов’язань” за договором факторингу. Аналогічно “Мустанг Фінанс” хоче стягнути понад 6 млн грн і з Дніпропетровського заводу прокатних валків Олексія Зінов’єва.
А ще у червні 2023 року Госпсуд області вирішив, що “Дніпроважмаш” має до 24.06.2026 погасити борг перед підприємством Ігоря Коломойського - “Нікопольським заводом феросплавів” (НЗФ). Все через несвоєчасну поставку товару у Нікополь. Пеня, штраф та судовий збір склали 3 млн 859 тис. грн. А 64,4 тис. грн іншого боргу підприємство сплатить “Юнітакту” з Хмельницького.
А ще у червні 2023 року конфіскований державою в олігарха Дмитра Фірташа “Дніпрогаз” через суд стягне 1 млн 24,1 тис. грн боргів (+судові витрати) з “Дніпроважмашу”, які накоплювалися кілька років. У липні відбудеться розгляд справи, за якою “Дніпроважмаш” має сплатити 2 млн 721 тис. грн боргу за поставлену продукцію ТОВ ТПК “Літмашімпекс”. Також “Дніпроводоканал” хоче, щоб йому заплатили за воду за 2022-2023 роки: завод Зінов’єва заборгував майже 3 млн грн. А “Укртелекому” потрібно сплатити майже 40 тис. грн.
Ще 2 млн 982 тис. грн з “Дніпроважмашу”, “Дніпротехсервісу”, Дніпропетровського заводу прокатних валків та Олексія Зінов’єва хоче стягнути банк “Південний”. Це кошти за кредитним договором від 2019 року. Судові процеси по кредиту тривають. А податківця хочуть стягнути з підприємства додатково майже 2,4 млн грн, однак поки що від них “Дніпроважмаш” відбився. А 169,3 тис. грн з “Дніпроважмашу” у 2023 році стягнув колишній електрозварювальник заводу, якому довго не платили зарплату та не оплатили частину невикористаної відпустки, на заводі він відпрацював 12,5 років. А ще 1 млн 936 тис. грн спробував стягнути з “Дніпроважмашу” Пенсійний фонд на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень-березень 2023 року (за законом пільгові пенсії колишнім співробітникам має виплачувати підприємство, якщо мова про окремі галузі промисловості).
Це лише частина судових справ “Дніпроважмашу” за 2023 рік серед сотень інших. Підприємства Зінов’єва постійно присутні у судовому реєстрі. І мова не тільки про “Дніпротехсервіс” та “Дніпропетровський завод прокатних валків”. І справи стосуються кредитів, невчасного виконання замовлень, невчасної оплати (або її відсутності) за товари/послуги тощо. А в яких судових справах беруть участь три російські підприємства власника дніпровських заводів Олексія Зінов’єва — ми навіть не дивилися, хоча їх значно менше.
Як дніпровський бізнесмен Олексій Зінов’єв мріяв стати українським Ілоном Маском та покрити інтернетом країни, які розвиваються, ми писали тут. Про те, на відміну від Ілона Маска, бізнес Зінов’єва до останнього успішно працював у росії та продавав там українську продукцію. А далі спокійно працювати бізнесмену допомагали зв’язки з політичними елітами всередині України та бізнесовими колами у росії. Про це ми розповімо у майбутніх публікаціях.
Валерій Магланович
