Гібридна війна — не проблема: як “Дніпроважмаш” освоював російський ринок

“Дніпроважмаш” (колишній ДЗМО) — один з лідерів галузі важкого машинобудування в Україні. Від самого свого початку завод виробляв металургійне обладнання, яке використовувалося по всьому СРСР та за кордоном. Одним з важливих ринків збуту була росія. Та попри події після 2014 року підприємство Олексія Зінов’єва не відмовлялося від заробітку від окупантів. 

Одразу зазначимо, що до початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Україна та рф були важливими торговими партнерами один до одного. Це попри те, що росія окупувала Крим і Севастополь та розв’язала неоголошену війну у Донецькій і Луганській областях. Хоча логістичні ланцюги й зв’язки з промисловими підприємствами здебільшого були зруйновані, деякі продовжили співпрацю. А укладені раніше контракти українським компаніям потрібно було виконувати. Частина бізнесу пішла з російської федерації, а частина вирішила, що росіяни мають підживлювати український бізнес та економіку України.

“Дніпроважмаш” виробляє обладнання для металургійних заводів, трубопроводів, метро, гірничовидобувної промисловості, коксохімічних заводів, шахт, помпи та багато іншого. Підприємство має давню історію, яка почалася ще у 1914 році. У 80-х роках завод виробляв більш ніж половину всього доменного обладнання СРСР, яке експортувалося до Західної Європи, Індії, Єгипту тощо. Ми вже писали, як “Дніпроважмаш” пробував освоїти космічне машинобудування та чим це закінчилося.

З початку 2000-х років підприємство “Дніпроважмаш” контролює родина дніпровського бізнесмена Олексія Зінов’єва та їхня компанія “Дніпротехсервіс”. Серед інших відомих підприємств, які зараз перебувають у власності бізнес-групи, Дніпропетровський завод прокатних валків, ПрАТ “Світлофор” (обладнання для залізничного транспорту, світлофори, шлагбауми тощо), ТОВ НВП “Компанія сотових конструкцій”, 2 науково-дослідні інститути тощо. У кращі часи на Дніпропетровщині на підприємствах групи “Дніпротехсервіс” працювало понад 6,5 тисячі людей, а ще були підприємства на Харківщині та Донеччині. Олексія Зінов’єва журнал “Фокус” у 2012 році вніс в список найбагатших людей України зі статками у 83 млн дол.

Виробництво чавунних тюбінгів на “Дніпровашмаші” було освоєно в 1935 році для московського метрополітену, що будувався на той час. А у 2014 році для метро російської столиці дніпровський завод продовжував постачали обладнання. І хоча у російських ЗМІ автори текстів збурювалися, що як це так — столиця платить за деталі для метро бізнесмену з ворожої України (попри наявність російського аналога) — у 2015 році “Дніпроважмаш” продовжував працювати на московський метрополітен. До того ж через початок АТО у 2014 році було зірвано графіки постачання продукції з Дніпра до Москви, через що затягнулося будівництво однієї з гілок московського метро на пів року. 

У росіян зародилася ціла конспірологічна теорія, як продовження цієї співпраці після початку АТО стало можливим. Заступником мера Москви з будівництва тоді був Марат Хуснуллін — виходець з Татарстану, а зараз вже — віцепрем'єр росії. Керівником Дніпропетровської ОДА з березня 2014 року по березень 2015 року був Ігор Коломойський. Найпростіша версія росіян — хабар від власника “Дніпроважмашу” у мерію Москви. Але це лише здогадка. 

Ще одна версія — домовився через старих бізнес-партнерів. На початку 2000-х років група компаній “Дніпротехсервіс” дніпровського бізнесмена Олексія Зінов’єва стала співвласницею заводу “Славтяжмаш” у місті Слов’янську Донецької області, а партнерами по цьому підприємству виступали донецькі мільярдери Рінат Ахметов та Сергій Тарута. Росіяни припускали, що Рінат Ахметов, як етнічний татарин, який підтримував зв’язки з керівництвом Татарстану до 2014 року, міг допомогти домовитися з етнічним татарином Маратом Хуснулліним, близьким з керівництвом республіки татар. 

Як група “Дніпротехсервіс” вела бізнес у росії з 2014 року

Приклад з московським метрополітеном хрестоматійний. Гроші з країни-агресора йшли у бюджет Дніпра, області, України. За ці кошти фінансувалася українська армія та Нацгвардія, які захищали мешканців Донеччини і Луганщини від російських бойовиків. А окупанти, не думаючи про це, каталися у московському метрополітені з металічними тюбінгами з Дніпра. Проте, на жаль, інші важливі замовлення для підприємств Зінов’єва з росії не висвітлювалися у ЗМІ.

Зв’язки Олексія Зінов’єва з росією можна прослідкувати ще до початку його трудового шляху. У 1981 році він прийшов працювати інженером на КБ “Південне” у Дніпрі, закінчивши престижну московську “Бауманку” - один з провідних закладів технічної освіти в СРСР. І він продовжував підтримувати ці зв’язки вже у бізнесі — щонайменше до весни 2022 року. Підприємства групи “Дніпротехсервіс” щороку брали участь у виставках у Москві. Там можна було шукати й нових клієнтів, завдяки грошам яких продовжували працювати дніпровські робітники на заводах та продовжували заробляти мільйонер Зінов’єв та його партнери.

У 2015 році українська профспілка «Свобода праці» звинуватила Олексія Зінов'єва у масових скороченнях робітників, знищенні обладнання, вивезенні його до росії та мало не диверсії. Самого Зінов'єва звинувачували у тому, що він відсиджується у Москві. На заводі на той момент працювало 1,5 тисячі людей. А до того, як завод потрапив до рук Зінов'єва (на початку 2000-х років), там працювало 4 тисячі людей. Пресслужба заводу спростувала ці заяви. Навести якісь докази представники профспілки тоді не змогли. Проте у 2015 році 50% всіх імпортованих до росії виробів з некованого чавуна були саме з “Дніпроважмашу”. А у 2017 році “Дніпроважмаш” 58,6% своєї продукції відправив на експорт — до росії, Казахстану, Білорусії, Грузії, Болгарії, Румунії, Англії.

Для продажу продукції в росії у Зінов'єва було принаймні кілька своїх підприємств. У 2007 році в Москві зареєстровано ООО "Торговый дом Днепротехсервис". Засновник Олексій Зінов'єв (зазначено з 2015 року). У 2021 році виручка склала 486,1 млн рублів (чистий прибуток – 3,9 млн рублів), у 2022 році виручка складала 193 млн рублів (чистий прибуток – 232 тис. рублів), вартість активів 148,6 млн рублів. Там працювало 6 осіб, з 2022 року — лише двоє. З 13 червня 2023 року відкрито справу про банкрутство фірми. Нині організація у процесі ліквідації. Зараз ліквідатором виступає росіянин Артем Астаф’єв.

У 2015 році у місті Балаково у Саратовській області зареєстровано ООО “Тюбинг Центролит”. Власник – Олексій Зінов'єв (щонайменше з 2020 року). Виручка за 2022 рік склала 575,4 млн рублів (чистий прибуток - 103,5 млн рублів). Там працює 5 осіб.

У 2012 році в Москві зареєстровано ООО “Компания “Металлическая крепь” (КМК). Власник – Олексій Михайлович Зінов'єв. У 2022 році чистий прибуток склав 3,3 млн рублів (виторг - 0). У всіх трьох компаніях керівником був росіянин Соколов Єгор Олегович.

На офіційному сайті “Дніпротехсервісу” зазначалося, що компанія має 2 представництва за кордоном — у Москві (вірогідно, для роботи по країнах СНД) та у Лондоні. Проте тепер, схоже, продаж своєї продукції у росії доведеться відкласти до кінця війни. Хоча, як свідчить практика “паралельного імпорту”, росіяни знаходять шляхи отримати необхідні товари з-за кордону.

Хай там як, протягом 2014-2021 років клієнтами групи “Дніпротехсервіс” були та закуповували продукцію Зінов’єва російські Магнітогорський металургійний комбінат, Новолипецький меткомбінат, Середньоуральський мідеплавильний завод, Західно-Сибірський меткомбінат (ЄВРАЗ), Косогорський метзавод, “Тулачермет”, “Уралелектромідь”, Челябінський меткомбінат та електрометалургійний комбінат, “Красний Октябрь” (Волгоград), “Сіверсталь”, Волзький трубзавод, Нижньотагільський меткомбінат (ЄВРАЗ), “Уральська сталь”. З більшістю з цих підприємств працювали й до початку російської агресії у 2014 році. На частину цих заводів нині накладено санкції. Українське підприємство добре себе зарекомендувало та залучило на такій співпраці мільйони гривень. 

Що цікаво, основним акціонером групи ЄВРАЗ є Роман Абрамович — впливовий російський олігарх, який допомагає вести перемовини України з росією. Але попри свої обіцянки направити кошти за проданий британський футбольний клуб “Челсі” для українців Абрамович передумав допомагати постраждалим українцям фінансово. Попри це підприємства Абрамовича раніше виступали важливими покупцями для продукції заводу Зінов’єва.  

Подяка від росіян за плідну співпрацю протягом багатьох десятиліть не залишила довго чекати на себе. У червні 2022 року російська ракета прилетіла по автосервісу у Дніпрі неподалік від “Дніпроважмашу”. 7 мирних жителів постраждали.

А як через росіян зірвався космічний проєкт “Дніпроважмашу” та як державою було втрачено сотні мільйонів доларів через це — читайте тут.

Валерій Магланович