Агрорейдер Кисіль та зернова програма путіна. Пшик про зраду

Низка українських медіа, у тому числі і досить впливові засоби масової інформації, підхопили та поширили дезінформацію про те, що начебто громадянин України Сергій Кисіль, відомий своєю патріотичною позицію та підтримкою українських військових впродовж багатьох років, раптом став колаборантом, створивши московську контору «Фінагроком».

Хто такий Сергій Кисіль

Почнемо з того, що агропідприємець Сергій Кисіль в бізнес колах досить відомий на Дніпропетровщині та і в Україні загалом своєю патріотичною позицією. У 2015 році після Революції гідності він став депутатом Дніпропетровської обласної ради. З 2014 року, паралельно з основною роботою та депутатською діяльністю, Кисіль допомагав армії, забезпечуючи військових на передовій на Донбасі всім необхідним оснащенням. Активно займається волонтерством і зараз. Постачає дрони, автівки, турнікети, фінансує інші спільні волонтерські проєкти. У 2019 році Сергій Кисіль як самовисуванець балотувався у Верховну Раду України по 40 мажоритарному округу Дніпропетровської області. До парламенту Кисіль не пройшов, але він продовжив займатися бізнесом, про що свідчать дані Youcontrol. Перелік українських компаній, які з ним так чи інакше пов’язані, досить довгий, всі ці компанії повноцінно працюють, сплачуючи податки до бюджету України. Нагороджений медаллю «за гуманітарну участь в антитерористичній операції»

Ознаки фейковості та дискредитаційна кампанія

У матеріалі, в якому Сергія Кисіля звинуватили у зраді, серед доказів начебто колабораціоністської діяльності перераховують таке:

• реєстрація у розпал російсько-української війни агрофірми у москві 22 червня 2022 року;
• «відпустка з друзями» за кордоном по сфабрикованій довідці, під час якої він зареєстрував російський бізнес;
• сайт агрофірми, на якому прославляють путіна;
• фінансування через московську компанію фонду допомоги підрозділів ДНР та ЛНР на суму, еквівалентну 350 доларам (21 000 рублів).

Зупинимось на кожному пункті детальніше. Почнемо з реєстрації бізнесу, який приписали українському бізнесмену Сергію Васильовичу Кисілю. Сама фірма у москві зареєстрована 22 червня, приблизно за 2 тижні до того, як Україна розпочала перемовини з Туреччиною та ООН щодо вивозу зерна з заблокованих українських портів. Зареєстрована компанія на громадянина України з українським паспортом. Який отримав в росії ІПН. Але на якогось «СЕРГЕЯ ВАСИЛЬЕВИЧА КИСЕЛЯ», а не на Сергія Кисіля. Навіть враховуючи той факт, що в установчих документах робили переклад-транслітерацію, яку має завірити нотаріус як вірну, прізвище Сергія Кисіля по-російськи мало б звучати як в його першому радянському паспорті - КИСИЛЬ. Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф щодо «ФИНАГРОКОМ» - за посиланням. Припустимо, що було зроблено просто переклад прізвища і Кисіль перетворився на «КИСЕЛЯ». Але, є паспортні дані, які не можна змінити. Наприклад, дату народження. На жаль, по ІПН фізособи (який був присвоєний тому, хто реєстрував компанію) в реєстрах рф можливо знайти лише ПІБ. Натомість якщо ти забув свій ІПН, можна на сайті ввести паспортні дані і отримати свій номер. В нас є все для цього. Вводимо на всяк випадок прізвище в обох варіантах і бачимо, що вписаний в виписку про реєстрацію компанії ІПН не Сергія Кисіля. У нього немає ІПН в росії. Отже, компанія зареєстрована на громадянина України з українським паспортом СЕРГЕЯ ВАСИЛЬЕВИЧА КИСЕЛЯ з іншими паспортними даними. Тобто, на іншу людину. Наступний момент, на якому слід зупинитися детальніше, - перебування Сергія Кисіля за кордоном. Під час якого він ніби то таємно зареєстрував компанію в росії. Сам Сергій Кисіль не заперечує, що виїжджав у Туреччину на зустріч з родиною, яка зараз мешкає за кордоном. І повернувся після цього в Україну. Але ніяких порушень, навіть етичних в цьому немає. Сергій Кисіль не є військовозобов’язаним через те, що в нього пошкоджено праву руку. В нього «білий квиток» і він взагалі міг виїхати з родиною, але волонтерить в Україні. На фото нижче видно, що Сергій Кисіль не використовує праву руку навіть за столом Локація та фото від 22.06 Що ж до таємної поїздки в росію, то реєструвалася компанія в різних органах, виходячи з виписки, що наведена вище, 22-24.06. саме в цей час Кисіль був в Туреччині, про що свідчить локація та геомітка на фото. А ще виникає кілька риторичних питань:

• Перше - навіщо Кисілю ризикувати і їхати під час війни в росію, якщо його мати дійсно живе в москві і компанію можна було оформити на неї?
• Друге – чи збіг, що саме в той час, коли Кисіль буз за кордоном, в росії зареєстрували компанію на людину з дуже схожими, на перший погляд, ПІБ?
• Третє – навіщо та історія про підроблену довідку про травму голови, якої не було?

Третій «доказ» начебто зради Сергія Кисіля - створений зареєстрованою, як вже з’ясувалося, на іншу людину фірмою сайт. Цей сайт прославляє путіна. А сам доказ підтверджує лише те, що сайт дійсно належить компанії, яку хтось дуже хоче видати за компанію Кисіля. Спростовувати ці «факти» навіть немає сенсу, оскільки жоден серйозний журналіст-розслідувач не використовував би подібні аргументи у своєму матеріалі. Четвертий факт зради - фінансування  через московську компанію фонду допомоги підрозділів ДНР та ЛНР на суму, еквівалентну 350 доларам (21 000 рублів). Цікаво, що в статті, в якій в цьому звинувачують Кисіля, вказано, що інформацію про зраду нібито «злив» українському журналісту безіменний «співробітник московського офісу» компанії, яка, як виходить, належить не Кисілю. До речі, і в платіжці зовсім інше «неукраїнське» прізвище підписанта. Чому ж «зливали» саме Сергія Кисіля і хто той «співробітник офісу» що має доступ до фінансових та реєстраційних документів, ми не знаємо.

Навіщо ця дискредитаційна кампанія?

Це питання, скоріш за все, так і залишиться без конкретної відповіді, оскільки зрозуміти логіку тих, хто створив такий відкритий фейк у розпал війни на території нашої держави, майже неможливо. За однією з основних версій, на успішний бізнес Сергія Кисіля кинули око українські рейдери. Подібні спроби дискредитувати Кисіля та відібрати у нього агробізнес вже були у 2017 році, але тоді все теж завершилося нічим.

Платон Бережний