Оперував під потужними авіаударами та пройшов полон в Оленівці: хірург із Дніпра розповів, як рятував бійців в оточеному Маріуполі

У ніч на 1 квітня 2022 року хірург Євген вирушив допомагати пораненим бійцям в оточеному Маріуполі на заводі “Азовсталь”. Чоловік усвідомлював, що це дорога в один кінець, однак він мав впевненість, що з ним нічого не станеться. Однак гвинтокрил, яким його доставляли на завод, на зворотному шляху збили й з того часу медики безперебійно працювали, щоб урятувати життя. Загалом хірург разом із колегами за час проведений на “Азовсталі” надав допомогу понад одній тисячі поранених.

За словами хірурга, понад 1,5 місяця, до 18 травня 2022 року, навкруги відбувалося справжнє пекло, обстріли не припинялися ні на хвилину. Найбільше ворог цілив по медичному бункеру, де надавали допомогу пораненим. Про це повідомляє Інформатор із посиланням на пресслужбу Дніпропетровської ОВА. 

“Часто агресор бив важкими і потужними авіаційними бомбами: півтонними, тонними, тритонний. Вони залишали після себе страшні руйнування. Все навколо стало наче місячна поверхня. Величезні вирви – як кратери”, – згадує лікар. 

Медик згадує, що великою проблемою становила відсутність донорської крові, бо було багато ослаблених поранених, люди були зневоднені, виснажені, без їжі. Також він сказав, що був період у його житті, коли він на добу мав одноразовий стаканчик каші і шматочок сала. Однак лікар попри все намагався врятували життя людей. 

І в такій скрутній ситуації доводилося йти на ризик та робити прямі переливання крові від одного бійця іншому. Однак до таких радикальних методів вдавалися дуже рідко, коли життя воїнів висіло на волосині. 

Полон в Оленівці

Після отримання наказу “Азовці” почали виходити з оточення, а далі на бійців чекав чотиримісячний полон. В Оленівці їх викликали на допити, морально тиснули. 

“Ми ходили з опущеними очима, руки за спину. На їжу відводили 2-3 хвилини. Полон, одним словом, що тут скажеш», – сказав хірург.

Одного вересневого дня полоненим наказали зібрати речі. Далі зав’язали скотчем обличчя, зв’язали руки. Спочатку везли у КамАЗах, потім літаком. Несподівано пересадили в автобуси з м’якими сидіннями. Вже тоді, запевняє Євген, закралась надія, що це може бути обмін. Хоча дорога була виснажлива – півтори доби. 

Разом із Катериною “Пташкою” Поліщук та командирами «Азову» він потрапив до першого великого обміну. Медик не міг повірити, що нарешті потрапив до України. 

“Нас поселили в один із госпіталів. Дали одяг, взуття, телефон, речі першої необхідності, смачно годували. Перші декілька днів я прокидався, дивився у вікно і думав, що це сон. Емоції – надзвичайні”, – поділився Євген.  

Нині лікар продовжує рятувати захисників. Запевняє, стоятиме за операційним столом стільки, скільки буде потрібно. 

Нагадаємо, що рятувальник Євгеній Дядченко з Дніпра розповів про жахи війни, побачені на власні очі. Також Інформатор розповідав про історію акваріуміста з Маріуполя, який на початку вторгнення приїхав у Дніпро та з нуля відроджує справу. Ще можете  почитати історію 26-річного нацгвардійця із Маріуполя, який розповів про життя в облозі.