“Підводні камені” евакуації з Херсону: як ветеринар з Дніпра рятував тварин і допомагав місцевим

Іван Васильєв – власник ветеринарної клініки, практикуючий ветеринарний лікар. Разом із командою однодумців він протягом 4 днів розвозив “гуманітарку” людям і рятував чотирилапих. Разом з Іваном до Дніпра приїхали 5 собак і 4 кішки. А ще новий досвід роботи в затопленому місті.

Де шукати зниклого улюбленця? Що робили з агресивними собаками? Чому люди відмовляються від евакуації? Як боротись із хайпом на трагедії? Про всі “підводні камені” волонтерства у Херсоні Іван розповів в інтерв’ю Інформатору. 

“Побачив новину про те, що зруйнувалась Каховська ГЕС і що пішла вода. Зранку подумав, що це фейк. Але вже пообіді побачив відео, як вода підходила вже майже до другого поверху”, – так розпочалося 6 червня для Івана. 

Їхати було спочатку страшно – все ж таки там пролягає лінія фронту. О п’ятій годині вечора Івану зателефонувала його дівчина - вона працює в благодійному фонді - і повідомила, що дозвіл на відвідування є. 

Після цього розпочалися дзвінки друзям і знайомим з волонтерським досвідом. Хлопці з Нацгвардії допомогли з “броніками” і касками, коли дізнались, куди їде Іван. Поїхав його батько, у нього був “бусік”. Зібралася команда, і в першу поїздку вирушили 8 людей на 4 машинах. 

Перший день

Була велика проблема з човнами: вони проколювались парканами та іншими предметами, які плавали у воді. І на всіх їх не вистачало, тож людям доводилось самостійно діставатись берега тому, що рятуватись на багатьох човнах було неможливим. 

Додатковою перешкодою слугувала сильна течія, через неї навіть перекинувся човен ДСНС. 

“Змивало лихо. Я не здивуюсь, якщо потім з’явиться інформація, що якихось волонтерів змило в море. Тому, що човни легкі, а двигуни слабкі”. 

Боротись із течією команді допомогли … саперні “кішки”. Їх використовували як абордажні гаки: прив’язували до 20-метрових мотузок і закидували на дерева, щоб трохи дрифтувати на човні. 

Але все це було потім. Спочатку бригада вивозила тварин з прибережної зони, яких люди вже зняли з дахів, подіставали з квартир і будинків. Собак і кішок саджали в клітки, машинами вивозили до комунального підприємства Херсона, а звідти великими бусами по різних містах – Одеси, Харкова, Дніпра. Іван пригадує: багато тварин поїхало до Києва тому, що там більше клінік і грошей на лікування тварин. Їх треба було відновити, заспокоїти, соціалізувати, а цей процес триває не 5 хвилин. Якщо “хвостикам” потрібна була медична допомога, Іван надавав її на місці, а далі їх везли в одну з ветеринарних клінік Херсону. Таким чином з прибережної території вивезли понад 40 тварин. 

В другій половині дня вже плавали на човні. Берегова лінія Херсону була повністю затоплена. В приватному секторі вода підходила до дахів, а деінде з води стирчав тільки димохід. 

Евакуація до Дніпра

Іван привіз із собою додому 5 собак і 4 кішки. Всі вони тимчасово живуть в його клініці. Більше тварин чоловік не може взяти. Майже всі чотирилапі потребували лікування. За словами ветеринара, стрес – це не просто стан тіла, а патологічний процес, який веде за собою порушення роботи нирок, ендокринної системи, легень і так далі. Дві тварини хворіли на бабезіоз - захворювання, яке передається кліщами. 

У однієї з кішок випав товстий відділ кишківника. Ніхто не знає, як так сталося. Його вправили на місце, і достатньо добре це зробили. Наразі у кішки не спостерігаються проблеми, але вона перебуває на контролі у фахівців. 

А одна з “переселенок” – вагітна. Незабаром в неї з’являться кошенята. Кішку стерилізують, і за ними будуть доглядати.

Одна з собак соціалізована, знає команди. Тому Іван вважає, що в неї є власник. Фото собак і котиків розмістили на різних сайтах, де власники шукають тварин, загублених під час повені. Там все прописано: куди дзвонити, де вони знаходяться, яке місто, яка організація. Якщо знайдуться власники, то потягом 2-3 тижнів чотирилапих віддадуть. Якщо ні – будуть прилаштовувати в Дніпрі. 

“Шукаю собаку”

За словами Івана, в перший день всі працюючи в Херсоні волонтери дістали з води приблизно 300-400 тварин і перенесли їх на сушу. Евакуація продовжується і в затоплених селах, тож чоловік припускає, що буде декілька тисяч врятованих собак і котів. Зараз до нього звертається багато власників з питанням, чи не бачили таку собаку. Іван впевнений, що багато собак будуть забирати. Де їх шукати?

“Дуже багато посилань є у UAnimals. Також можна у фейсбуці “Врятовані тварини від повеня”. Є в телеграмі “Евакуйовані тварини Херсон”. Це тільки те, що я моніторю”. 

На жаль, є багато загиблих тварин тому, що хтось був зачинений у квартирі чи вдома, а хтось сидів на ланцюгу. Іван відверто сказав, що такі історії пошуку і знайдення тварин будуть дивом. “Тому, що там жах”. 

“А з Херсону є собачки? Тільки з Бахмуту? Тоді не треба”

Такі телефонні дзвінки від охочих прихистити тваринку траплялися і в дніпровському “Зооконтролі” – Іван дізнався про це від директора підприємства. Зараз Херсонщина на слуху. Але лікар впевнений, що цей хайп згасне, і люди потім не будуть брати тварин заради сторіз в Instagram.

Він пропонує волонтерам влаштовувати “експеримент на вшивість”  – брати з людини 500 грн, якщо вона хоче взяти собаку чи кота. Це мінімальна сума. І якщо людина зможе слідкувати за твариною, вакцинувати її, годувати і доглядати, то 500 грн спокійно віддасть. А ці гроші можна витратити на корм чи лікування іншим безхатнім тваринам. Якщо ж новий власник чи власниця не готові такого робити, то в них немає сумління чи можливості дбати про улюбленця. 

“А віддавати собаку людина, яка не буде за нею піклуватись і проводити диспансеризацію, вакцинацію і нормально її годувати, то краще нехай тварина буде жити в нас, а не у такої людини. Практика показує: максимум пів року – і тварина або гине, або її забирають силою”. 

Обстріл

Команда волонтерів познайомилась з військовими, які там стояли на умовному кордоні. Трошки допомогли бійцям – передали воду, їжу, бо вони, за спостереженням Івана, дуже втомлені. Їхні позиції “змалював” російський дрон, і в тій же локації, де були волонтери, розпочався обстріл. 

“Десь 3-4 снаряди точно прилетіло. Уламки цих снарядів ми привезли до Дніпра. Військові сказали, що “Орлан”, а чи дійсно був там “Орлан” – ми не знаємо, не дивились”. 

А потім, коли волонтери їздили по місту і зупинялись, щоб допомогти людям, в ста метрах від них також почався обстріл. Навіть довелось десь під кущі ховатись, щоб не зачепило. 

Місцеві допомагають тваринам, але відмовляються від евакуації

Люди справили на Івана добрі враження. Він розповів, що вони достатньо сумлінні, бо забирали до себе тварин, які жили по під’їздах, і відмовлялись їх віддавати. Самі вони не мали не їжі, ні світла, ні газу. Чи є вони власниками цих тварин – невідомо. Але на думку волонтера, в стресовій ситуації краще – коли тваринка буде поруч з людиною, щоб хоча б так відчувати безпеку. 

“І наша задача була маленька: насипати їм корму з запасом, щоб вистачило до того моменту, як відійде вода”. 

Від евакуації деякі відмовлялись, за різних причин. Хтось пояснював своє рішення тим, що немає куди їхати. Хтось казав, що має “лежачих” (родичів – ред.). Волонтери пропонували допомогу: або забрати з собою в човні або покликати рятувальників. Люди відмовлялись, і казали, що у них все нормально. По їхніх домівках розвозили гуманітарну допомогу і дивились, де залишались покинуті тварини. 

Доволі цікавою Івану здалася одна з мешканок літнього віку. Вона просила цигарки і пігулки від тиску, більше нічого. Їй також пропонували виїхати, на що жінка відповідала: “Стопе! Мені 60 років. Я знаю, що мені краще”. 

Не всі тварини йшли на контакт

Якщо пес був агресивним, волонтери кликали на допомогу ДСНСників. Вони припливали з “ловчиками” – собаку або присипали, або накидували на неї удавку. Це робилося для того, щоб забрати її. А небайдужі допомагали заганяти їх. 

“Під час третьої подорожі познайомився з Анею Куркуріною, зооволонтеркою. Коли Аня з квартири доставала собаку, вона кусала дівчину. Вся рука була покусана”.

Але розповів Іван і про спокійних собак. Одна стояла по коліна у воді – було видно, що давно. Іван підійшов до неї і обережно взяв на руки. Тваринка стиснулась, але реагувала спокійно. Чоловік посадив її у човен і пристібнув нашийник, щоб собака не вистрибнула з човна. І поки ловили кішок сачком, вона знайшла собі місце і чекала на них. 

Чому припинили їздити

За словами ветеринара, вже після першої поїздки бачили біля стели “Херсон” чергу з охочих сфотографуватись. Тобто багато людей і організацій приїжджало просто подивитись. Додавало напруги те, що там було дуже багато військових. І в натовпі нових людей важко визначити – хто є хто. Не треба забувати про ризик ДРГ або російських навідників. 

Втім, на місці все одно лишалось багато волонтерів. Іван з друзями підтримує комунікацію з ними. Залишили місцевим трохи спорядження – тих же саперних “кішок”. 

“Якщо їм потрібна допомога транспортом чи ще чимось – ми знаходимо. Тобто ми наразі туди не їздимо, але чим можемо – тим допомагаємо. Коли там три десятки човнів в одному місці, починають штовхатись, один одному заважати – це вже не допомога, а якийсь цирк”. 

Команда не відмовляється працювати надалі. Але Іван каже, що Херсон перенасичений. Плюс – ОВА встромляє палки в колеса. Але вони мають велику ідею – проїхатись по селах тому, що там важка ситуація. В деяких районах працюють снайпери і тривають обстріли. Тому волонтери чекають на дозвіл, і якщо дадуть можливість зайти в ту зону - продовжать свою місію. 

Раніше ми писали про те, як кожен охочий може допомогти притулку "Серце собаки". Також читайте, де в Дніпрі знайти собі домашнього улюбленця. Повідомляли і про те, що має бути в аптечці чотирилапого. 

Відео: Владислав Степанов