Гарбузи, солодощі та моторошна атмосфера – Геловін уже не за горами. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада частина людей традиційно вірять, що душі померлих в цей час нібито повертаються на землю. Ми вирішили запитати у мешканців міста: хто вже готує костюм, а хто взагалі не розуміє, навіщо нам це свято.
Повну версію опитування дивіться у відео. Якщо воно не відтворюється, то шукайте його на Youtube-каналі Інформатора
Думки містян розділилися: для когось це чужий маркетинг, а для когось – ледь не єдина можливість відволіктися від важких реалій. Дід Олег на запитання про своє ставлення до Геловіну з посмішкою зазначив, що сам є втіленням цієї атмосфери.
«Геловін... Я сам Геловін! Молодь знає, що робити. Це все для них, нехай займаються, якщо їм подобається», – вважає чоловік.
Дніпрянка Ліза зізнається, що відзначає це свято не щороку, проте цінує можливість перевтілення.
«Це дуже незвично – перевтілюватися в когось. Особливо для косплеєрів, які захоплюються аніме, іграми чи фільмами. Вони мають змогу відчути себе в оболонці улюбленого персонажа, тому це гарна нагода зробити щось унікальне у своєму житті», – каже дівчина.
Ще один молодий мешканець Дніпра розповів, що взагалі відмовляється від святкування і стався до цієї дати негативно.
«Це не наше свято, воно не традиційне. Деякі мої друзі ходять і лякають усіх, але для мене це якесь безглузде свято. Взагалі погано до нього ставлюся», – поділився хлопець.
Тетяна також не відзначає 31 жовтня, адже має власну філософію щодо святкових днів.
«У мене кожен день Геловін! Це означає, що треба жити щодня, тому всі свята у мене кожен день. Але вважаю, що в Україні таке свято потрібне. Чому ні?» – говорить жінкою.
Уляна відзначає Геловін разом із друзями. Вони гуляють містом, вбираються у костюми або дивиться фільми вдома.
«У нас насправді дуже мало таких загальноприйнятих свят, як Новий рік, день народження чи Великдень. Навіть під час війни свята допомагають відволікатися, тримати себе в руках і не зійти з глузду зовсім», – каже дівчина.
Катерина зізнається, що особисто не розуміє Геловін і вважає його скоріше маркетингом. Хоча згадує позитивний досвід за кордоном.
«Мені це свято незрозуміле. Коли я була в Канаді два роки тому, там було дуже гарно: люди прикрашали будинки, ставили рухливі інсталяції, як в американських фільмах. Для дітей це, мабуть, прикольно. Мені здається, що всі ці вбрання — це просто маркетинг. Але якщо людям подобається розважатися, то хто ми такі, щоб засуджувати?» – розповів дніпрянка.
Світлана зазначає, що в часи її молодості подібних традицій не було, проте вона підтримує вибір сучасного покоління.
«Зараз діти ростуть у час, коли є це свято. Молодь традиційно його підтримує, і я вважаю, що треба йти за молоддю», – підкреслила жінкою.
Мілана, яка переїхала до Дніпра з Ізраїлю, порівнює Геловін із традиційним святом Пурім.
«В Ізраїлі святкують Пурім, там усі також ошатні та красиво вбрані. Зараз така осіння пора, Геловін ідеально вписується. Планую приготувати гарбузовий суп, а от на костюм через навчання, на жаль, часу немає», – каже дівчина.
Ще одна мешканка міста зазначила, що рідко відзначає це свято через відсутність такої традиції у своєму оточенні.
«Мене рідко кудись кличуть на це свято, бо ніхто з моїх друзів його не святкує. Ставлюся нейтрально: якщо комусь це подобається, то це прикольно», – поділилася дніпрянка.
Дар'я та Марія сприймають Геловін не як свято, а як привід створити особливу атмосферу та вибратися на прогулянку.
«Це скоріше як маскарад або обряд. Нам просто подобається купувати свічки, прикраси, гарно нафарбуватися і кудись вийти. Нам подобається сама естетика», — пояснюють дівчата.
Інша дніпрянка принципово не відзначає Геловін через його походження.
«Я не вважаю його своїм святом, воно не слов'янське. Але це вибір кожного, я не проти. Хай відзначають, якщо їм це цікаво та весело», – каже вона.
Дніпрянка, яка працює кухаркою, розповіла, що через специфіку професії Геловін для неї завжди був робочим днем, а власний костюм вона одягала ще у школі.
«У закладах це завжди тематичні події. А для себе вбиралася ще в школі до ковіду – була в костюмі Харлі Квін з величезною дерев'яною бейсбольною битою батька, люди на вулиці аж сахалися», – згадує дівчина.
Мама з донькою якраз шукають костюм для шкільного маскараду та позитивно сприймають такі події.
«Ми наразі готуємося, шукаємо вбрання. У наш складний час треба більше свят. Якщо є можливість, обов'язково будемо святкувати», – розповіла жінка.
Ще одна містянка із задоволенням спостерігає за святкуванням молоді зі сторони.
«До Хеловіну ставлюся нормально, це цікаво. Збоку спостерігаю, як гарно це проходить у молоді. Навіть собі вже гарбуза придбала», – поділилася дніпрянка.
Нагадаємо, як у Дніпрі пройшов аніме-фестиваль для молоді. Раніше ми робили підбірку локацій для осінніх тематичних фотосесій. Також, дивіться, як у Дніпрі виглядає занедбаний басейн ІнФізу.
Відео – Маргарита Горбунова