Від "сіські-масіські" до потужного поцілунку: у Дніпрі планують демонтувати барельєф з Леонідом Брежнєвим, чим він ще був відомий

В Україні тривають процеси деколонізації та дерусифікації. Окрім пам’ятника Василю Маргелову, у Дніпрі планують демонтувати ще один топонім, пов'язаний з тоталітарним минулим. Це барельєф із зображенням колишнього керівника СРСР Леоніда Брежнєва. У 2023 році рішенням міської ради Брежнєва позбавили звання "Почесного громадянина Дніпра". 

Про це повідомляє Інформатор із посиланням на публікацію "Деколонізація України". Станом на 29 березня барельєф досі можна побачити на будинку на Крутогірному узвозі, 1 (колишня назва Рогальова). Саме в цьому особняку колись проживав радянський політичний. 

“Висновок, лист від 26.02.2026 № 582/2.2-10-26), згідно з яким установлений на будинку 1 по узв. Крутогірному, м. Дніпро барельєф Брежнєва Л. І., що містить зображення державного прапора та символів СРСР, і на честь особи, яка обіймала керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління УРСР та СРСР, належить до символіки комуністичного тоталітарного режиму та символіки російської імперської політики, а отже, підлягає обов’язковому демонтажу”, — сказано у документі від міської ради. 

Оскільки ця пам'ятка архітектури знаходиться в приватній власності Дніпровська міська рада звернулася до балансоутримувача будівлі щодо необхідності демонтажу цього барельєфа.

Станом на 29 березня 2026 року, барельєф із Брежнєвим залишається накритий тканиною. Матеріал для надійності зафіксували саморізами. В нашому особистому архіві є фотографія цього топоніма.

Хто такий Леонід Брежнєв та чим прославився? 

Леонід Ілліч Брежнєв —  народився у Кам'янському 6 грудня у 1906 році у Дніпропетровській області в родині робітника. При житті обіймав керівні посади в державному апараті СРСР, мав звання генерал-майора. З 1966 року очолював секретаріат ЦК КПРС. Помер 10 листопада 1982 року. 

Роки правління часів Брежнєва в радянські часи прозвали "Брежнєвський застій" (1964-1985), що характеризувався політичною стагнацією, економічною кризою, тотальним дефіцитом товарів, зростанням корупції та придушенням інакомислення. І Брежнєв став символом старечого маразму "вождів". 

Для стороннього спостерігача поверхня політичного життя залишалася спокійною або "стабільною". Замовчування негативних процесів, явищ і подій створювало оманливу ілюзію спокою. За часів Брежнєва у країнах Варшавського договору (протиставлення НАТО) виникали бунти, і які пригнічувались силою. 

Наймасовіші виникли в Польщі (1970 і 1980) та в Чехословаччині (Прага, 1968 рік). В історії події в Чехії отримали назву "Празька весна". Повстання, за вказівкою москви, придушили танками. Також період правління Брежнєва відомий вводом радянських військ в Афганістан в 1979 році. 

Генсек був відомий пристрастю до різних нагород і почестей, яка в другій половині його тривалого перебування при владі набула гротескних форм. Брежнєв одержав 4 золоті зірки Героя Радянського Союзу (1966, 1976, 1978, 1981), золоту зірку Героя Соціалістичної Праці (1961), вісім орденів Леніна, орден Перемоги, нагороди інших держав, Ленінську премію з літератури (за написані не ним спогади "Малая земля", "Возрождение", "Целина"), Міжнародну Ленінську премію миру (1973). У 1975 він став генералом армії, а 1976 — маршалом Радянського Союзу.

Цікаві моменти з біографії Брежнєва 

Брежнєв у 1921 році працював на Курському маслобійному заводі. У 1927 році закінчив навчання у Курському землебудівельному технікуму. Потім у 1935 році закінчив навчання у Дніпродзержинському металургійному технікумі. З 1935 по 1936 роки служив в армії. У 1936–37 роках — став директором Дніпродзержинського металургійного технікуму. 

Від травня 1937 — заступник голови Дніпродзержинської райради, від травня 1938 — завідувач відділу, від 1939 — секретар Дніпропетровського обкому КП(б)У. 1941–45 — на політроботі в армії.

Різні джерела стверджують, що Брежнєв під час війни у 1942 році був понижений до звання полковника. Здебільшого служба пройшла у штабах, хоча інколи майбутній генсек виїжджав на фронт на Малу землю. У радянському суспільстві існував анекдот стосовно служби Брежнєва. 

"Ти на війні що робив? Героїчно воював на Малій землі разом із Леонідом Іллічем чи тихо відсиджувався в окопах Сталінграда?"

У 1946–50 очолював Запорізький і Дніпропетровський обкоми партії, 1950–52 роки — ЦК КП Молдовської РСР, у жовтні 1952 обраний секретарем ЦК КПРС, у березні 1953 підвищений до генерал-лейтенанта і призначений начальником Політуправління Військово-Морських сил, заступник начальника Головного політичного управління Радянської армії і ВМФ.

Від лютого 1954 — 2-й, від серпня 1955 — 1-й секретар ЦК КП Казахської РСР. Від лютого 1956 — секретар ЦК КПРС, від червня 1957 — член президії ЦК КПРС, одночасно від 1958 — заступник голови бюро ЦК КПРС по РФ. 1960–64 — Голова президії ВР СРСР і одночасно від червня 1963 — секретар ЦК КПРС. З 1964 року очолив владу в СРСР, на той момент Брежнєву було 58 років. Свою владу він зберігатиме протягом наступних 18 років. 

У 1970-х роках Брежнєв переніс клінічну смерть, але не зміг відновитись фізично, але у відставку йти не збирався та тримався за владу до останнього. 

Також з фігурою Брежнєва пов'язано ще декілька цікавих подій. Зокрема, він запам'ятався людям нудними, довгими промовами з кумедною лексикою по радянському телебаченню. Фігура колишнього генсека асоціюється з крилатими фразами: "сіськи-масіськи" (систематически - російською) та "сосіські срані" (социалистические страны - російською). 

Ще загальновідомим стало графіті на Берлінській стіні, яке з'явилося у 1990 році. Автором є Дмитро Врубель. Воно отримало назву "Господи, допоможи мені вижити серед цієї смертної любові". За зразок було взяте фото 1979 року, зроблене французьким фотографом Режи Боссю. На малюнку зображений справжній, "чоловічий" поцілунок Брежнєва та Еріха Хонеккера — тодішнього керівника НДР (Німецька демократична республіка), (частина територія Німеччини, що перебувала під контролем СРСР до самого його розвалу). 

Після падіння Берлінської стіни графіті теж отримало пошкодження, але у 2009 році Боссю й Врубеля попросили відтворити відомий малюнок. 

Репресивна політика щодо України 

Хоч Брежнєв і був українцем, але це не заважало йому проводити репресивну політику щодо інакодумців. Серед відомих українських постатей від радянської машини постраждали Василь Стус, Валерій Марченко, Олекса Тихий та інші. Також проводилася політика щодо зменшення кількості українських шкіл. Викладачі у школах переходили на викладання російською через більшу оплату праці та інших стимулів.

Нагадаємо, раніше ми писали, що у Дніпрі на Нечуя-Левицького пам'ятник комунарам обмотали сіткою. Також читайте, що у Дніпрі відкрили оновлену пам'ятну дошку на честь В'ячеслава Чорновола. Крім цього, Інформатор повідомляв, що у Дніпрі два підприємства відмовилися від частинки “Катеринослав” в назвах.

Фото: Денис Чубченко, особистий архів Інформатора, відкриті джерела