Боєць з 93-ї бригади з Дніпропетровської області розповів про запеклі танкові бої
Захисники України мужньо стримують ворога та відбивають міста України. Так, вже декілька місяців бійці 93-ї ОМБр “Холодний Яр” із Дніпропетровської області тримають Донецький напрямок. Воїни відбивають всі їхні атаки та беруть нові трофеї.
Про це повідомляє Інформатор з посиланням на публікацію бригади. Танкіст із позивним “Тяпа” поділився, що найбільші випробування випали ще на попередньому напрямку — в Ізюмському районі Харківської області. У підпорядкуванні “Тяпи” були два танки — рашистські“80-ки”. Ними вони працювали із закритих вогневих позицій.
“Перший мій бій був у Новій Дмитрівці, коли я був на “64-ці”, своєму танкові, з іншим екіпажем. Ми виїхали на вогневу позицію, стали в посадці. І далі посадки були вже рашистські, метрів за 900. Звідти виїжджав танк противника і постійно кошмарив нашу піхоту. За 20-30 хвилин він вибив взвод нашої піхоти. Я бачив тільки спалахи. Сказав: “Давай наводься вліво, бий по спалаху!” Ми вдарили, підбили один танк. Після цього їхні танки відійшли у своє логово. На мене вийшов командир 1-го батальйону й каже: “Тяпа, Тяпа! Дивися, в ту посадку ідуть чотири танки ворожі, накидай їм”, — розповів “Тяпа”.
Військовий згадує, тільки він повернув башту вправо на 20, то побачив спалах противника. Йому відразу прилетіло прямо в танк, в башту.
“Пробило башту навиліт, все горить… Я вискочив з танка. Коли другий прильот у танк, я роздупляюся і розумію, що навідник не виліз. Навідник залишився в танку, бо люк в нього запаяло при першому вистрілі. Але пушка впала, він понад пушкою через отаку щілину проліз, в цей люк висунув голову, і кричить: “Тяпа, дістань мене!” Я відразу вискочив на танк, навіть не зрозумів, як це відбулося, і вже відкрив люк, дістав навідника”, — поділився офіцерю
Танкісти відходили пішки. “Тяпа” “зловив” осколки. Після того було лікування, місяць реабілітації та повернення на лінію фронту. Чоловіку дали два танки в підпорядкування, вже трофейні. Зізнається: після пережитого повертатись до улюбленої роботи було непросто.
“Я коли приїхав після поранення і заліз у танк, мені дуже було страшно. Мене почало трусити, бо ці спогади… Не дуже приємні спогади, коли по тобі противник веде вогонь і буквально в секундах вирішується все твоє життя – або ти виживеш, або загинеш. Але з часом переборов цей страх, і далі все чудово!”, — розповів чоловік.
Раніше ми писали, що у Дніпрі 26-річний нацгвардієць із Маріуполя розповів про життя в облозі. Писали ми й історії бійців ЗСУ, які нині лікуються у Дніпрі.
