Допомога деокупованим територіям: Дніпропетровщина передає Херсонщині 300 тонн насіння для посіву
Допомога деокупованим територіям – спільна ініціатива начальника ОВА Сергія Лисака і фермерів Дніпропетровської області. Загалом планують передати 300 тонн насіння, щоб аграрії засіяли розміновані поля. Аби люди, чиї громади відновлюють за проєктом «Пліч-о-пліч», були з хлібом.
Про це Інформатор повідомляє з посиланням на пресслужбу Дніпропетровської ОВА.
«Раніше Президент Володимир Зеленський ініціював відбудову сіл і селищ Херсонщини. Ми перейняли естафету проєкту «Пліч-о-пліч». Тепер не тільки відновлюємо. Дбаємо й про те, щоб люди, котрі пережили окупацію, були із хлібом, – зазначив начальник ОВА Сергій Лисак. – Порадившись із нашими фермерами, вирішили підтримати посівним матеріалом».
Перший гуманітарний вантаж на деокуповані території відправила фермерська родина, на чолі якої 86-річний Володимир Іванович. Все життя чоловік присвятив сільському господарству. Від тракториста доріс до керівника.
«Пережив голод. У дитинстві бігав у поля збирати колоски. Ті, що лишилися після жнив. Якось набив кишені і до мене під’їхав колишній поліцай. Він тоді охоронцем у колгоспі був. Спитав, що роблю. Відповів – колосків мамі назбирав. Може з них вона каші зварить. Та змусив висипати все. Я плакав. Це страшно було», – пригадує керівник фермерського господарства Володимир Іванович.
Відтоді дбає, аби в людей був хліб. Дізнавшись, у якому становищі опинилися колеги з Херсонщини, відгукнувся. Порадившись із сім’єю, виділив 300 тонн насіння. Пшениці та ячменю.
«Зерно для аграріїв, які повернулися на рідні землі. Щоб вони засіяли розчищені від мін поля. А це означає – буде хліб. Адже з кожної зернинки проросте колос. Ми не допустимо, щоб наші українці голодували», – резюмував Володимир Іванович.
Насіння від фермерів регіону розділять між шістьма господарствами. Також Дніпропетровщина продовжує й відбудову деокупованих сіл. Будівельники працюють в Ольгиному, Старосіллі та Бобровому Куті. Дев’ять осель вже відремонтовано. Ще майже 20 у роботі.
Платон Бережний
