"Історія — сувора вчителька": нардеп Володимир В’ятрович у Дніпрі розповів про "столітню війну" і бачення перемоги

31 березня, у річницю визволення Бучі, Ірпеня та Ворзеля, у Дніпрі нардеп Володимир В’ятрович презентував книгу “Наша столітня. Короткі нариси про довгу війну”. В ній пояснюється сьогодення через призму минулого та показується, чому взагалі стало можливе вторгнення росії на територію України. 

За його словами, вся історія кричить про те, що цієї війни не могло не бути. При цьому, ті війни, які веде росія — це завжди війна проти цивільного населення. Про це пише Інформатор з місця події.

“Одна з ключових тез цієї книжки: історія — дуже сувора вчителька. Вона повторює уроки, які ми не засвоїли. Я думаю, що якби ми знали історію, то краще б готувалися до цієї війни, були б більш готові до якихось страшних речей, які можна чекати в цій війні. Були б більш захищеними. Тому що, я знаю людей, які залишилися в окупації, знехтували шансами залишити окуповані території. Тому що вважали, що нас нічого не зачепить, ми позаполітикою, росіяни не такі страшні, вони такі самі як і ми. Це нас не стосується, ми спокійно собі це переживемо — не пережили”, — поділився Володимир В’ятрович. 

Під час війни Володимир вів діалог зі знайомою з Харкова, Катериною Новак. Жінка знаходилась у Харкові під бомбардуванням разом із хворою мамою. Тоді вони один одного заспокоювали, переповідали та фантазували, що будуть робити, коли закінчиться війна. Однією з фантазій було створення книги, де зрозуміло пояснюється історія України. 

“Війна не закінчилась, але ми все одно вирішили, що таке пояснення потрібне. І можливо, що це пояснення буде маленьким, але кроком, щоб ця війна закінчилась і закінчилась нашою перемогою. Так власне і з’явилася ідея цієї книжки”, — акцентував В’ятрович. 

Книжка прикрашена роботами Нікіти Титова. У той момент чоловік малював своє бачення війни. Якимось дивом, малюнки збіглися з текстом. 

Трохи історії 

Відправною точкою столітньої війни для Володимира В’ятровича став 1917 рік. Саме тут він вбачає багато чітких порівнянь та можливостей співставляти нинішню та тодішню війну. Тодішня росія — як сучасна росія. Цілі, які ставить тодішня росія перед собою, приблизно такі ж самі, які ставить сучасна росія. Тобто це поглинення України, повернення до цього імперського формату. 

На думку Володимира, війна за Незалежність України не закінчилася і у 1991 році. Україна отримала час перепочити, а ось росія протягом цих років почала накопичувати ресурси та безперечно планувати повернення в Україну. Спочатку були застосовані політичні та інформаційні засоби. Потужні проросійські сили намагалися розчинити українську культуру та поглинути Україну, щоб перетворити нашу неньку в білорусь. 

“Один із нарисів називається “Не стати білоруссю”. І показує як раз оптимальний варіант України на думку путіна. Формально незалежна держава, яка по суті не має суверенітету. Те що має зараз білорусь. Вона настільки не має суверенітету, що ця країна просто перетворена на майданчик для бойових дій проти третьої країни. Жодної якоїсь незалежності вона фактично не може виявляти”, — акцентував В’ятрович. 

Такий сценарій, на його думку, планувався і для України. Його зірвали у 2013-2014 роках під час Євромайдану самі українці. Росія не полишила своїх намірів та вирішила повернути України, спочатку гібридними методами, у 2014-15 роках, потім — зброєю. 

“Це така остання відчайдушна спроба росії повернути Україну в лоно своєї імперії. Вона (росія - ред.) не можлива без України. А путін вже немолодий парубок, який завжди себе бачив, як людину, яка відновить імперію. Він розумів, що часу в нього мало залишилося. Чим далі відтягуватиметься початок цієї війни - тим більше українці будуть віддалятися”, — підсумував історик. 

Різниця між українцями та росіянами поглиблювалася. Особливо після 2014 року, коли відбувалася, зокрема, і цілеспрямована культурна політика на зміцнення українсько-національної ідентичності. 

“Мені здається, що кроки, які були здійснені після Євромайдану, теж дуже посприяли тому, що Україна була готова чинити спротив, тому путін, розуміючи, що не встигає, спробував грубою силою, як це завжди робили росіяни, повернути Україну”, — акцентував Володимир. 

Що таке перемога? 

Коли у нас говорять, що війна, звичайно, закінчиться перемогою, треба розуміти параметри цієї перемоги. Це потребуватиме величезних зусиль, зокрема, крові. Параметр “вийти на кордон 1991 року”, на жаль, не гарантує того, що Україну перестануть знищувати. 

“Вчора був у Харкові. Від Харкова до кордону з росією 40 кілометрів. Цього достатньо, щоб оцими старими С-300 знищувати Харків. Нічого не заважає росії продовжувати знищувати Україну, будучи за кордонами 1991 року. Ті ракети, які летять з акваторії Каспійського моря, долають тисячу кілометрів, б’ють і нищать Україну. Допоки росія зберігає свій формат, як російська імперія, до тих пір вона буде загрозою для всього світу”, — зазначив нардеп.

Що робити з окупованими територіями

В першу чергу — звільнити ці території. Володимир переконаний, що звільнення окупованих українських земель призведе до змін цих людей. Частина цих людей, які є і хочуть залишатися проросійськими, просто втече. Частина людей, які байдужі, схиляться та стануть проукраїнськими, і ми маємо дати їм цей шанс. 

“Ми маємо розуміти, що величезна кількість - конформісти. Зараз вони не є проросійськими дуже, але вони є проросійським, тому що влада російська. Коли прийде Україна, вони, очевидно, поміняються. Разом з цим очевидно, нам треба  думати та шукати тих людей, які готові бачити місією після деокупації проводити реукраїнізацію цих територій”, — акцентував політик.

Це потрібно було зробити ще у 1991 році. Тому що ми прекрасно розуміємо, що саме ці території, Луганська та Донецька області, так само і Крим, їх найбільше русифікували протягом століть. Тому очікувати, що ці території самі по собі там реукраїнізуються, було дуже наївно.  

“Люди ментально залишалися росіянами. І, на жаль, цілеспрямованої політики, яка б розривала ці зв’язки, не було. Тому зараз, до моменту, поки відбулася деокупація цих територій, вже потрібно про це думати. Вже потрібно створювати якісь плани та програми”, — вважає Володимир В’ятрович.

Історик впевнений, що поштовх до реукраїнізації цих територій буде пов’язаний зі звільненням. Тобто відразу після звільнення люди отримають ще один шанс, щоб це зробити.    

“Що мені дає підстави для такого оптимізму? Це поведінка населення після звільнення територій Херсонської та Харківської областей. Я розумію, що різниця в часі велика. Але люди після повернення в Україну змінюються”, — підсумував історик. 

Раніше ми писали, що Дніпро та область відвідав Володимир Зеленський. Також читайте, що Володимир Зеленський провів перше виїзне засідання Ставки. Писали ми й про те, що Міністр оборони України Олексій Резніков відвідав Дніпро.

Відео: Дмитро Федоров