Били струмом, залякували і забирали телефон: колишня “офісниця” розповіла, як працюють шахраї у Дніпрі
Якщо раніше “офіси” в Дніпрі сприймали радше з іронією, бо його працівники “розводили” на гроші росіян, то тепер не смішно нікому. Телефонні шахраї обманюють всіх, до кого можуть додзвонитись. Часто і самі працівники “офісів” страждали від дій їхніх роботодавців. Масштаби проблеми важко осягнути: за словами колишньої “офісниці”, в Дніпрі лише у однієї людини в розпорядженні – мережа з 50 офісів.
Тому закривши 1-2 call-центра, проблема навряд чи вирішиться. Щоб убезпечити себе від дій злочинців, варто знати, як вони працюють. Інформатор поспілкувався з дівчиною, яка раніше працювала в 4 “офісах”. Вона розповіла, до яких маніпуляцій вдавалася, щоб ошукати свого клієнта. Не менш шокуючими є її історії про робочі будні “офісників”. Все це можна послухати в прямому ефірі - на YouTube триватиме прем'єра відеоінтерв'ю.
Дівчина знайшла роботу на Work.ua. Каже, що на платформі подібні вакансії розміщуються під виглядом “менеджер по роботі з клієнтами” або SMM. Пропонували 20 тисяч грн.
Раніше ми пояснювали, як не потрапити на шахрайський гачок під час працевлаштування.
На роботі вона отримала профіль дівчини з Чехії в соцмережах – в тому числі і заборонених в Україні, йдеться про “Вконтактє”. Від її імені потрібно було спілкуватись на сайтах знайомств і розповідати історії про свою важку долю в маленькому містечку в росії. Але ти нібито зміг поїхати до Європи, де твій родич запропонував інвестувати і добре заробляти, після чого починається казкове життя. Саме за допомогою такої легенди жертв заманювали у шахрайську пастку.
Такі ж самі історії “офісники” розповідають і під час дзвінків. Кожен з них отримував базу номерів тих людей, які цікавились “Тінькофф інвестиціями” або інвестуванням від “Газпрому”. Де саме брали ті номери – невідомо. Але анонімний колишній працівник чув, як менеджери казали, що “закупили ліди”. Лід – це потенційний клієнт, який десь залишав свої контакти.
Жертвам пропонували відкрити рахунок на інвестиційній платформі і вкладати в нього гроші. Насправді такі платформи справді існують, але шахраї створювали власні, сайти-підробки. Користувачі перераховували кошти шахраям, які невдовзі закривали його рахунок.
Набуває популярності серед “офісніків” інша схема, доволі нова – “МВД”, Це коли шахрай телефонує від імені російського лейтенанта чи сержанта і заявляє, що жертва причетна до якоїсь злочинної справи. Її просили переказати гроші для того, щоб простежити, звідки йдуть гроші, і переконатися у невинності людини. Обіцяли кошти повернути. Вочевидь, отримавши гроші, шахраї зникали.
Користувалися довірою
Працівники тричі повторювали, що давно займаються інвестуванням, і коли клієнт погоджувався доєднатись. Далі вони витримували паузу для того, щоб створити ефект важливості моменту. Імітували зайнятість оператора і призначали розмову з менеджером на певний час. Героїні нашого сюжету одного разу трапився на стільки довірливий чоловік, який розповідав їй все про своє життя і “злив” 2 тисячі доларів.
Людей розпитували про їхні мрії, щоб потім використовувати це. Наприклад, якщо жертва хотіла купити квартиру, то потім її мотивували саме цим. Або якщо шахраї отримували надто відверту або особисту інформацію, могли шантажувати нею. Співробітники мали тиснути на клієнтів, залякувати їх так, щоб людина була ладна продати своє майно, аби вкластись в авантюру або не потрапити в тюрму.
Співробітники спочатку не знали всієї правди
Коли дівчина тільки почала працювати в офісі, їй казали, що в такий спосіб вона допомагає середньому класу і людям, у яких є бізнес. Давали лише базову інформацію, яку потрібно було дати жертвам. Основною інформацією володів тім лідер. Дисципліна на роботі була жорстка. На початку робочого дня всі працівники здавали власні мобільні телефони в окрему шухлядку для того, щоб не мати змоги щось сфотографувати чи занотувати. У зовнішності потрібно було дотримуватись ділового стилю: костюми, сорочки і ніяких джинсів. За запізнення штрафували: 1 хвилина відсутності могла коштувати працівнику 50 грн. Вийти дозволялося хіба що в туалет, навіть на каву не робили перерву.
В офісі працювало близько 60 людей: 6-7 команд і на кожну – по тім лідеру. Не надавали жодної конкретики про компанію чи її власника, а також просили приховувати від інших, де і ким працюють “офісники”.
Працювали спочатку в орендованому приватному двоповерховому будинку. Сусідам казали, що люди збираються тут “за інтересами”. А коли вони почали щось підозрювати, офіс довелося змінити. Психологічно тиснули на команду, кажучи, що працівники вже б могли купити власний транспорт, а не користуватись громадським. Це, на думку “роботодавців, мало мотивувати людей. Але насправді придбати власну автівку чи квартиру могли лише менеджери і ті, хто стоїть згори. Люди часто звільнялись, або їх звільняли.
Працевлаштування "офісників"
Героїня працювала у чотирьох офісах. Каже, що в одному з них навіть обіцяли офіційне працевлаштування. Зі співробітником підписували договір, і це хоча б якось гарантувало те, що він отримає зарплатню. Гроші надходили на банківську картку. Тим, у кого не було договору, могли взагалі нічого не виплатити або звільнити в будь-який момент.
Зарплатня
На останньому місці роботи обіцяли від 5 тисяч доларів. Мотивували розмовами про те, куди витратить гроші дівчина. Врешті-решт не виплатили і ставку. Про 5 тисяч доларів і не йшлося.
“Одна дівчина заробила за тиждень 6 тисяч доларів, а це 8% від суми, яку залив клієнт”.
Також героїня розповіла, як один з клієнтів залив 100 тисяч доларів. Судячи з усього, це був бізнесмен, який жив у Європі, але розмовляв російською. “Офісниця” на стільки викликала в нього довіру, що чоловік не пошкодував такої суми. В такий спосіб команда закрила план на весь місяць.
Залежно від попередніх результатів працівникам ставили план. наприклад, 50 тисяч доларів за місяць мала виманити команда у клієнтів. “Чистий” дохід у великого офісу був від 200 до 300 тисяч доларів на місяць. У маленьких – до 100 тисяч доларів.
Графік роботи – з 9:00 до 19:00, 5 днів на тиждень. Працівник міг затриматись на роботі або вийти у вихідний день. за це йому обіцяли 400 грн готівкою, до зарплатні. Нашій героїні в такий спосіб вдавалося заробити до 22 тисяч грн. Але каже, що загалом вище 30 тисяч грн отримати нікому не вдавалося.
Били тім лідера струмом
В офісах роботодавці часто вчиняли дивні речі. Наприклад, розважали працівників грою “Що?Де?Коли?” і, якщо хтось відповідав неправильно, били тім лідера струмом за допомогою електрошокера.
Під час роботи вмикали гучну музику. На їхню думку, це підбадьорювало співробітників. Музика була російською – для того, щоб “клієнти” вірили. Їм казали, що дзвінок здійснюють з “острівка” в ТЦ, де працюють. На дзвінках повинні працювати стоячи.
Зараз офіси часто беруть співробітників віком від 16 до 40 років.
Дівчина не розуміє, чому саме Дніпро відомий на всю Україну своїми, офісами, адже їй відомо, що такі шахраї працюють і в Києві, і в Одесі. Однак масштаби вражають: за словами героїні, в одного власника в Дніпрі є мережа з 50 “офісів”.
Як не стати жертвою таких шахраїв?
Ґрунтуючись на досвіді колишньої працівниці “офісу”, підіб’ємо підсумок порадами для пересічних громадян:
- не давайте жодної особистої інформації про себе в телефонній розмові зі сторонньою особою. Тим паче – інформацію щодо банківських карток;
- не продовжуйте розмову, якщо відчуваєте тиск;
- під час пошуку роботи ігноруйте вакансії, в описі яких немає конкретики щодо обов’язків і умов роботи, натомість є обіцянки високої зарплатні;
- перевіряйте інформацію про компанію, інвестиційну платформу, про яку вам розповідають телефоном. Те ж саме стосується і роботодавця, який пропонує вам вигідне працевлаштування;
- пам’ятайте, що за шахрайство передбачена кримінальна відповідальність. Отже, ви можете стати або співучасником, або викривачем.
Робіть правильний вибір. Раніше ми повідомляли про те, що в центрі Дніпра затримали організатора мережі "офісів". Також повідомляли, хто керував цими call-центрами і показували відео затримання. Читайте і про те, як “офісники” з Дніпра ошукали чехів на понад 7,5 мільйонів євро.
