Болить шия, спина чи живіт: як психологічне напруження впливає на організм

Тривале психічне виснаження здатне робити звичний біль у спині, шиї чи шлунку значно відчутнішим. Адже нервова система під впливом стресу втрачає здатність гамувати больові сигнали. Схожий механізм лежить і в основі того, чому емоції можуть викликати біль у грудях і навіть нагадувати серцевий напад. Мозок людини в стресовому стані постійно сканує тіло на наявність загрози, і через це незначний м'язовий спазм чи легкий дискомфорт сприймається набагато гостріше. Особливо вразливими стають м'язи шиї, плечей, спини та щелепи, а тривала гіперпильність посилює вже наявні хронічні розлади. Лікарі наголошують: це не перебільшення людини, а автоматична нейрофізіологічна реакція, яку неможливо зупинити силою волі.

Про механізм, який пояснює цей зв'язок, Інформатор дізнався з публікації угорського видання Egészség Kalauz. За даними видання, психічне виснаження позначається на якості сну, загальному настрої та на тому, як мозок сприймає й обробляє больові сигнали.

"Біль не є звичайною механічною сигналізацією, яка надходить від ушкодженої ділянки чи запалених тканин. Це складне явище, сформоване нервовою системою під впливом емоцій, попереднього досвіду людини, рівня її уваги та наявного напруження", – йдеться у матеріалі.

Коли організм потрапляє у стресову ситуацію, активується симпатичний відділ нервової системи та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь. Це провокує масований викид адреналіну й кортизолу, які мобілізують ресурси тіла для миттєвого реагування. За короткочасної загрози такий механізм виправданий і навіть корисний, адже гостра стресова реакція тимчасово знижує больовий поріг. Проте за тривалого навантаження ситуація змінюється кардинально: нервова система починає надмірно реагувати на найменші подразники, а природні захисні механізми, що в нормі приглушують біль, втрачають ефективність.

Які види болю найчастіше посилює стрес

Через емоційне напруження найбільш вразливими стають м'язи шийного відділу, плечей, спини та щелепи. За тривалого стресу вони накопичують втому і стають гіперчутливими. Серед найпоширеніших наслідків хронічного напруження лікарі виокремлюють:

• головний біль напруги – відчуття стиснення голови з обох боків;
• дискомфорт у щелепі та скронево-нижньощелепних суглобах через мимовільне стискання зубів уночі;
• біль у спині та попереку;
• загострення мігрені;
• проблеми зі шлунково-кишковим трактом;
• загострення фіброміалгії та хронічних захворювань суглобів.

Психоемоційне виснаження не завжди є першопричиною цих станів, але суттєво підсилює вже наявні розлади. Крім того, воно має прямий зв'язок із роботою імунної системи: короткостроково гормони стресу адаптують імунну відповідь, а тривалий стрес призводить до порушень у регуляції запальних процесів. Психологічне виснаження майже завжди супроводжується розладами сну – труднощами із засинанням, нічними пробудженнями чи відчуттям розбитості зранку, а брак сну, своєю чергою, підвищує чутливість до болю.

Що це означає для мешканців Дніпра

Для дніпрян, які вже третій рік живуть у постійній напрузі через повітряні тривоги, обстріли та новини з фронту, ці висновки особливо актуальні. Хронічний стрес у таких умовах накопичується непомітно, і саме він може стояти за тим, чому давні болі в спині чи шиї раптом загострюються без видимої фізичної причини. Лікарі радять не ігнорувати такий дискомфорт і не списувати його виключно на втому чи незручну позу під час сну.

Водночас фахівці наголошують: постійний чи інтенсивний біль, який не минає, – це привід звернутися до лікаря, а не терпіти його, сподіваючись, що стрес "сам минеться". Повноцінний сон, помірна фізична активність і зниження рівня тривоги допомагають нервовій системі повернути здатність природно регулювати больові сигнали.

Раніше ми писали, що біль у спині найчастіше має м'язово-скелетне походження і в більшості випадків не потребує негайного МРТ чи рентгену. Окрім того, Інформатор писав, що на самопочуття і фізичний стан впливає навіть вибір пози для сну. Також читайте, що лікарі пояснили, як емоції впливають на організм.