Підлітковий вік вважається найсуперечнішим періодом в житті людини. Він виявляється як у фізіологічних, так і психологічних змінах хлопчиків та дівчаток. У дитини змінюється зовнішня конструкція тіла та скелет, збільшується маса, дозрівають органи. Також, відбувається імпульсивна, різка зміна поведінки, настрою та емоцій. Це все впливає на сприйняття себе.
Під час спілкування з Інформатором психологиня із Дніпра Аліна Бунас зазначила, що всі ці ознаки роблять підлітковий вік неоднозначним в прийнятті. Це і не дитина, і не дорослий.
“Три хвилини тому, умовно кажучи, це була дитина, яка слідувала правилам, яка намагалася бути слухняною, виконувати накази батьків. І тут це вже доросла дитина. Але доросла, я підкреслюю, дитина”, — наголосила психологиня.
Період входження в пубертат у хлопчиків та дівчаток відрізняється. У дівчат він починається приблизно в 10-11 років, а у хлопчиків — 11-12 років. Звісно, цей період триває у всіх по-різному. Для когось — до 14 років, для когось — до 16 років.
За словами Аліни, чим спокійніше дитина проходила кризу 3-х років, тим більше проявленою та гіперболізованою буде криза підліткового віку.
“Тому в 3 роки криза має статися у дитини. Це не показник, що “о Боже, дитина неконтрольована”. Це показник того, що ваша дитина зростає. Психіка дорослішає та виходить на новий рівень. Дитина вже готова відділитися від батьків. Щось робити самостійно, прийняти якісь норми і правила. І чим швидше батьки будуть приймати це та уявляти, тим планомірніше дитина ввійде в пубертатну кризу”, — розповіла психологиня.
В період підліткового віку дитина стає дуже чутливою до будь-якої критики, зауважень. Вона сприймає все дуже емоційно. Тому ми повинні розуміти: до всіх жартів і коментарів, які ми хочемо сказати, буде гіперчутливість.
“Мені подобається вислів, що спочатку щось говорять батьки. А потім цими словами дитина характеризує себе і починає говорити про себе цими словами. І це правда”, — підсумувала Бунас.
Окрім того, у дівчат та хлопчиків змінюється відношення до їжі. Дитина починає протестувати щодо материнського вигодовування. Адже у неї з’являється така ілюзія, що “я керую своєю їжею, я керую своїм життям”.“Дуже важливо батькам в цей момент розуміти це, усвідомлювати і не давити на дитину. Дитина проводить більше часу в Інтернет-просторі, в гаджетах. Це єдиний простір, який здається їй стабільним і керованим”, — поділилася психологиня.
Також в підлітковому віці дитині дуже важливо мати свій простір. Що її — то її. І зайвий раз не потрібно вторгатися в цього: обіймати, прибирати речі, знімати постери, які їй подобаються, чи вимикати музику. Тут потрібно також балансувати, розуміти, що змінюється
В підлітковому віці розвиваються специфічні особливості самосвідомості у вигляді самооцінки. В цей час підліток дуже багато думає: який я? Яка моя поведінка? Яке моє місце в соціумі? Саме це постійне обмірковування “хто я?” і формує уявлення про власне “Я”.
Та складність в тому, що в цей момент дівчаткам та хлопчикам важко зорієнтуватися та зрозуміти свою особливість. Тому вони починають прискіпливо ставитись до своєї зовнішності. Вони загострюють увагу на певних моментах або особливостях свого фізичного “я” та їх посилюють.
“Тут є низка механізмів, які провокують це. По-перше, дисморфофобія. Це такий різновид неврозу, через який людина (не тільки підліток) сприймає одну особливість свого тіла або певний дефект як такий, що перешкоджає повноцінно себе сприймати”, — зазначила психологиня.
Окрім того, є соціальний механізм цькування, який притаманний як в мікросередовищі в родині, так і макросередовищі в суспільстві загалом. Це ті групи, де соціально підліток найчастіше буває.
Виглядає це як висміювання якихось рис, фокус на якихось особливостях дитини. Вона починає губитися, соромитися і приховувати цю свою рису фізичного прояву”, — зазначила Аліна.
І нікуди не дітись від красивих картинок в епоху соціальних мереж. Діти бачать відфотошоплені фотографії та хочуть досягти цього “ідеалу”. Тут і з’являється перфекціонізм: має бути з більш прямим носом, з більш загостреним підборіддям, вилицями й так далі. Всі ці фактори впливають на те, що образ свого фізичного “Я” у підлітка гіпертрофований.
В цей момент батькам важливо залишатися в ресурсі та дбати про себе. Так ви матимете сили та можливості зрозуміти своє чадо. По-друге, ваш обов’язок — організовувати спільний час та простір з дитиною. Це можуть бути перегляд фільму, настільна гра, прибирання в будинку, прогулянки, приготування їжі. Банальні речі, але разом, спільно.
“Це не про те, що “я знаю, як краще. Я зараз тебе навчу”. Це про те, щоб дати змогу дитині зробити, як вона може. Дитина точно в підлітковому віці щось може. І в неї є уявлення про те, як це має виглядати”, — розповіла Бунас.
Також надавайте дитині впевненості, що ви поряд. Що до вас можна звернутися. До речі, в цей момент важливо не говорити дітям, що у вас було так само, що в майбутньому в неї все наладиться, він/вона буде абсолютно нормальним/ою, просто треба пережити цей час.
“Не говоріть так підлітку. Це знецінює його відчуття, його емоції. Краще сказати: “Мені боляче, що тобі зараз погано”, “Я бачу/я чую, як тобі прикро зараз”, “Я розумію, як це — проживати такі стани”. В цей момент ви, навпаки, стаєте ближче до підлітка”, — акцентувала психологиня.
Також в цей момент батькам важливо часто ставити питання підлітку “Чим я можу тобі допомогти?”, але при цьому зберігати кордони — як тілесні, так і фізичні. А ще — відстежувати, яка потреба демонструється зараз в поведінці дитини. Будь-яка емоція — це є маркер нашої потреби.
“Чим батьки будуть пильніші, чим батьки будуть уважніші до дітей, тим їм буде легше зрозуміти, що зараз варто надати дитині: підтримку, любов, теплоту. Кожній дитині — то про своє”, — підсумувала зустріч з Інформатором Аліна Бунас.
Інформатор писав, що психологиня із Дніпра розповіла у чому небезпека надмірної опіки. Пояснювали, чи впливає на організм переведення годинника. Також читайте, що фахівчиня розповіла про попит на “ясновидців”.
Відео: Владислав Степанов