RU

Подружжя парамедиків з Дніпра розповіло, як разом рятують поранених

Читать на русском

Читать на русском
Подружжя парамедиків з Дніпра розповіло, як разом рятують поранених
Подружжя парамедиків з Дніпра евакуюють поранених

Маргарита та Олексій Турчак - подружжя справжніх патріотів. Він - інструктор з надання домедичної допомоги MedCorp. Вона - редакторка Інформатор Дніпро та волонтерка. Зараз пара евакуює поранених.

Парамедики розповіли про свої непрості будні, – повідомляє Інформатор з посиланням на відео Telegram-каналу “Нотатки добровольця”.

 

Олексій народився у Дніпрі, навчався у 61-ому ліцеї та Придніпровській державній академії будівництва та архітектури на спеціальності “інженер-будівельник”. У 2014-ому році він поїхав добровольцем на фронт.

“Я поїхав на фронт у якості стрілка. Потім я став, якщо можна так сказати, снайпером (бо від нормальної снайперської роботи це трошки відрізнялось). Нашого медика вбили, на якийсь час медиком став я. Пройшов відповідні курси, спочатку українські, потім - від медиків NATO. З кінця 15-го року я періодично виїжджав на лінію фронту у якості медика-добровольця і допомагав евакуювати наших поранених. До 24 лютого я працював на звичайній роботі зі своєю дружиною, був заступником редактора інформаційного видання. Крім того, десь у 2017-ому році я організував і створив разом зі своїми товаришами організацію MedCorp. Ми займались тим, що проводили тренінги з першої домедичної допомоги для усіх охочих. Це було і цивільне населення, і поліція, і медики, і бійці, ми навіть виїжджали на передову і навчали там бійців. Через нас за всі роки існування організації пройшло близько 10 тисяч людей, які навчились надавати першу домедичну допомогу.

Маргарита з 13-ти років мріяла стати журналісткою, тому вона вступила до факультету ФСЗМК у ДНУ. 5 років вона працювала кореспондентом, а потім - редакторкою. Навесні 2022 року вона разом зі своїми подругами Христиною Лях та Марією Чалою організувала благодійний фонд Patronus, щоб підтримувати наших військових.

“В мене була можливість поєднувати улюблену роботу з волонтерством. Тому ми разом з подругами заснували власний фонд, який допомагав підрозділам Дніпропетровщини, у тому числі тому, у якому я служу зараз. Ми кожного дня мотались по всій країні у пошуках якихось неймовірних речей в неймовірних кількостях. Речей, чиїх назв я навіть до цього не знала. Проте ми дуже швидко навчились, допомогли тисячам людей. Але у якийсь момент цього реально стало замало. Волонтерська справа трошки сходила на спад, тому що люди їхали з країни, закінчувались гроші, можливості, терпіння. Тому очевидним вибором було приєднатися до ЗСУ”, – каже вона.

24 лютого Олексія розбудив дзвінок товариша, який сказав, що почалася повномасштабна війна.

“Тільки я поклав слухавку, як одразу почув вибухи за вікном. Я зрозумів, що це вже дійсно повномасштабна війна. Ми з дружиною одразу ж прокинулись і максимально швидко зібрались. Документи зібрали в одну сумку, двох котів і собаку - в іншу сумку, швидко побігли на стоянку. Ще я забрав свою власну зброю. Після того я проводив тренінги з надання першої домедичної допомоги”, – ділиться Олексій.

Пара працює на одному еваку. Вони вдвох рятують поранених Захисників.

“Я виступаю у ролі і водія, і парамедика. Вона також парамедик. Ми вже розуміємо, як працювати. Можливо, легше, можливо, складніше. Мені здається, що все ж таки легше, тому що ми просто поруч. У стресових ситуаціях ми поруч, ми один одного підтримуємо і ми працюємо, надаємо допомогу нашим хлопцям”, – каже чоловік.

Маргарита розповіла про те, як вони вивозили хлопця з травматичною ампутацією нижньої кінцівки.

“Він тримався молодцем, взагалі не показував виду, що йому мінімально боляче. Проте дуже переживав, що він втратив улюблені берці. Вже після йому зробили протезування. Він прийшов до тями. Ми з Льошею знайшли йому нову пару берців, він зараз у них “льотає”, у нашому підрозділі продовжує працювати", – сказала дівчина.

Олексій розказав також, чим вони планують займатися після перемоги.

“Насправді це складне питання, тому що ми поки не знаємо, коли ця перемога буде. І щось мені підказує, що не буде такого класичного Дня перемоги, тобто боротьба буде продовжуватись. У першу чергу ми приїдемо додому і будемо вдома сидіти хоча б тиждень, просто нікуди не виходити. Мабуть, з рік ще не поїдемо у ліс, в поле, і ніколи не купимо собі будиночок у селі якомусь. Просто відпочинемо. Просто хоча б тиждень треба відпочити. А після цього знову буде багато роботи. Треба відбудовувати те, що зруйновано. Треба зробити так, щоб у нашу владу знову не обрали чергових “Партій регіонів”, “ОПЗЖ” і тому подібних речей. І це треба робити, за цим треба слідкувати. Це наше майбутнє, ми маємо його продовжувати створювати.

Маргарита поділилася, що хоче повернутися до свого звичного життя.

“В мене було класне життя. В нас було класне життя. В нас два коти і собака. В мене офігенний чоловік, неймовірні друзі, мама. Я просто хочу повернутись до життя, до роботи. Ну і, звісно, до волонтерки”, – каже вона.

Рита та Льоша. Редакція дуже вас любить.

Нагадаємо, раніше Маргарита Турчак показувала евакуаційний транспорт з середини. А тут читайте історії співробітників Інформатора, які змінили ноутбуки та фототехніку на зброю.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.