“Ялинка — це символ смерті”: історик розповів про новорічні та різдвяні традиції Дніпра

Багато хто замислювався над питаннями, а звідки взагалі походить традиція прикрашати ялинку? Чому взагалі саме хвойні дерева стали різдвяними та новорічними символами? Чи святкували запорізькі козаки Новий рік? Як святкували новорічні свята у тодішньому Катеринославі і як СРСР змінив українські традиції, та витіснив звичне у всьому світі свято Різдво.

На всі ці питання Інформатору відповів дніпровський історик і завідувач відділу Дніпровського музею імені Яворницького Максим Кавун. Ми вирішили дізналися, як змінювалась наша історія, особливо зараз, коли росія веде окупаційну війну і знищує все українське. І деякі факти нас здивували. Особливо, як у часи Катеринославу у Першу Світову війну вітали солдат із новорічними святами. Багато фактів із минулого мають паралелі з сьогоденням.

Звідки з’явилася традиція прикрашати ялинки

За словами історика Максима Кавуна, прикрашати ялинку на Різдво це суто іноземна традиція. В деяких народах, наприклад у давніх скандинавів, ялинка — це символ смерті. 

У німців, у католицькій культурі, існує історія про Святого Боніфація. За легендою він жив ще у 8 столітті нашої ери, який боровся з язичництвом. Святий Боніфацій пішов у ліс та зрубав дуб Бога Одіна. Сам Одін в мітології це головний бог у скандинавському пантеоні. І на місці цього зрубленого дерева проросла маленька ялинка християнства. 

“І від цієї легенди, яка дуже була поширена у німецьких країнах з’являється така традиція. Ставили різдвяне дерево і знову ж таки релігійне, не новорічне, а різдвяне. Воно не було велике, а за розміром походило на штучні ялинки. І на нього вішали цукерки чи яблука, і давали це дітям”, — розповів історик.  

Із часом у роки правління Петра I традиція перенеслась до російської імперії. За його указом, люди мали прикрашати не ціле дерево, а лише гілки. Історик додав, що у ті часи у великих містах жили німці, які приносили цей звичай. І у дворянських будинках почали з’являтися маленькі ялинки, прикрашені цукерками та яблуками. Інколи дерева прикрашали фігурами янголів. 

Ялинка почала рости та з’являються нові традиції

У кінці 19 століття у Дніпрі (в тодішньому Катеринославі) ялинка виростає у розмірах. Поступово дерево отримує суспільні функції і охоплює всю громаду міста, а не лише німецьку його частину. У ті роки в Катеринославі у палаці Потьомкіна (нині палац студентів ДНУ) влаштовується аналог губернаторської ялинки.

Захід відкривали головний дворянин і губернатор. На цій церемонії роздавали подарунки учням гімназій. У період Першої Світової влаштовувались так звані ялинки для поранених. На ній навпаки, учні вручали подарунки солдатам. 

“Все ж таки це традиція німецька, але у нас вона повністю прижилася, вона еволюціонувала в такі форми нашого сучасного святкування", — сказав історик.

Прихід до влади більшовиків, боротьба з Різдвом та релігією

Після революції 1917 року до влади приходять більшовики. Комуністи боролися з усіма формами релігії, зокрема і ялинкою, знищували церкви та вбивали священників. У зв’язку з цим у пресі розпочинається масова пропаганда проти релігії, випускаються періодичні видання “Безбожник”. 

В радянській пресі людей закликали відмовитися від святкування Різдва та навіть прикрашати ялинку. За словами Кавуна, у виданнях навіть зустрічались такі вирази як “ялинка — це поповське дерево”. Саме святкування Нового року в радянську епоху мало пролетарський характер.

Із часом радянська влада прийшла до думки, що слід урівноважити це питання. У 1935 році в газеті “Правда” з’являється замітка від Павла Постишева в якій діяч закликав повернути ялинку та влаштувати радянським дітям свято.

В ті роки з’явився характерний для того часу феномен “кремлівської ялинки”. Діти наряджалися в костюми ударників праці, червоногвардійців, співали пісні. Після фрази “Ялинка, Гори” проводився залп іграшкового крейсера “Аврори”.

Після смерти Сталіна в часи епохи Микити Хрущова святкування новорічних свят уже не мала такої ідеологічної спрямованості. 

“В епоху “Хрущовської відлиги” змінюється канон святкування Нового року. З’являються символи достатку. На столах — апельсини, салат “Олів’є”, радянське шампанське. У ті часи зайняли ідеологію простими речами. Зараз у цьому питання ідеології немає та не може бути”, — каже Кавун. 

Слов’яни тричі змінювали дату святкування Нового року

За словами історика, у слов’ян дуже важко виокремити дату святкування Нового року. До Князя Володимира в епоху язичництва у слов’ян Новий рік наступав восени. . 

Після Хрещення Русі існують свідчення, що Новий рік розпочинається 1 вересня. Вони зустрічаються в документах 16 та 17 століття. 

“Ми не тільки змінили символи святкування, ми за тисячоліття змінили три рази дату датування Нового року. Березень, вересень, а потім січень. Ця ідея святкування 1 січня дійсно внесена указом Петра I 1699 року. Взагалі, першим, хто почав святкувати Новий рік 1 січня це імператор Римської Імперії Гай Юлій Цезар", — додав фахівець. 

Запорозькі козаки та Новий рік

Історик розповів, що в епоху козаків, наші предки практично не святкували Новий рік у звичному нашому розумінні. До теперішнього часу збереглося кілька свідчень, що 1 січня Козацька Рада на Січі збиралася на центральній площі перед церквою на нараду. 

“Вони не тільки пили, але й збирали раду. Це важливі такі речі. І от таке масове святкування, а от про традиції козаків нічого не відомо. Потім приходить російська імперія і починається ця історія з ялинкою”, — розповів історик. 

За словами Кавуна, нова традиція з ялинкою дуже важко входила у життя людей. Лише в кінці 19 століття в Катеринославі через 100 років ялинка себе проявила. 

Чи святкували Новий рік в Катеринославі під час Першої Світової війни

У часи Першої Світової війни у колишньому Катеринославі скасовували усі масові заходи. Тоді в Потьомкінському палаці (нині палац студентів ДНУ) влаштували головний військовий шпиталь.

“Туди внесли ліжка з пораненими, вийшов губернатор і привітав солдат, побажав одужання. Така дуже зворушлива церемонія. Ніякого пафосу, ніякої ілюмінації, гірлянд. Відомо, що стояла ялинка, яку прикрашали учні гімназії, які виносили солдатам подарунки. Також цей лазарет пізніше відвідав останній російський імператор Микола II”, — прокоментував Максим Кавун. 

Хто такий Павло Постишев? 

Павло Постишев (6 вересня 1887 - 26 лютого 1939 роки) — радянський партійний діяч російського походження, член Політбюро. Один із головних організаторів Голодомору в Україні в 1932-1933 роки. Відповідальний за Сталінські репресії та знищення в України інтелігенції так званого розстріляного відродження. Пізніше часи його правління називатимуть “постишевщина”. Вів боротьбу зі “шкідництвом” та “саботажництвом”. 

Відзначився й Постишев в антицерковній діяльності й тим, що фактично замінив Різдво радянським Новим роком із Дідом Морозом та Снігуркою. 

Іронічно, що доля Постишева завершила, як і інших шанувальників Сталінського режиму. В 1937 році його звільнили з державних посад. 16 лютого в 1938 році виключений зі Всесоюзної комуністичної партії більшовиків (ВКП(б)). 22 лютого 1938 року Постишева та його дружину заарештували по справі Станіслава Косіора, якого звинувачували в приналежності до “Польської військової організації”. А також в роботі на японські спецслужби та посібника Льва Троцького. 

Постишева розстріляли в той же день, що і Косіора та Власа Чубара 26 лютого 1939 року. 

Головний бог у скандинавській мітології 

Одін — головний бог германо-скандинавської мітології. Його ще називають богом Мудрості, Війни та перемоги. Для скандинавів ім’я Одіна пов’язувалося з війною та битвою. 

Раніше Інформатор повідомляв,  що у Дніпрі пройшов новорічний автопробіг 2023. Тако ж ми писали, як зберегти продукти, якщо вимкнули електроенергію. Окрім того, читайте, чи скасують у Дніпрі комендантську годину на Новий рік. 

Відео: Максим Якушев, Дмитро Плаксін