Відбивав позиції з уламком в нозі: історія 23-річного старшого лейтенанта з Дніпра

Олексій Кравчук з Дніпра. З початку повномасштабної війни він захищає країну в складі 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. Хлопцю 23 роки, з журналістами не багатослівний. Але у визначний момент вийшов на контакт з ворогом, і після цього допоміг побратимам повернути під контроль втрачений опорний пункт. 

Про все це Олексій Кравчук розповів журналістці “Факти” Ользі Бесперстової. Коротко про головне читайте в Інформаторі. 

Попри війну в 15 років хлопець не побоявся вступити до Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. 

“По-перше, тоді всі сподівалися, що на момент отримання диплома війна вже буде в минулому. По-друге, мій батько брав участь в АТО. Коли розпочалися бойові дії на Донбасі, пішов захищати країну. По-третє, це було моє рішення. Я до нього довго йшов. Тому ніхто особливо не заперечував”.

Після випуску продовжив навчання в Одеській військовій академії. Закінчив її в червні 2021 року. Через два місяці Олексій вже був у Авдіївці. 

Як почалася війна

На передовій хлопці зрозуміли, що росіяни готуються до повномасштабно війни, коли за пару місяців до цього на їхній ділянці стало зненацька тихо. А 19 лютого ворог раптом підкотив важке озброєння (радянська 120-міліметрова самохідна артилерійська установка) і почав гатити по українських позиціях. Втім, спочатку були лише сутички. Олексій ділиться – було навіть прикро, що всюди війна, а до них не лізуть. Невдовзі їх перекинули на інший напрямок, де його підрозділ прийняв перший стрілецький бій. Далі були Новобахмутівка, Слов’янськ, Соледар, Вуглегірська ТЕС. Брали участь в штурмах Ізюму, Лиману тощо. 

В бій - з травмованою ногою

12 чи 13 квітня Олексій пошкодив ногу. Це був вивих, розтягнення зв’язок. Шляхом до опорного пункту отримав ще й уламок, але він не пройшов глибоко, застрягши в м’яких тканинах. Події розгорталися в Новобахмутівці. Хлопців змінили, а опорний пункт довелося залишити. Але приблизно через 5 годин наші бійці обійшли пункт з іншого боку і розпочали штурм. Відбили частину своєї території. 

А потім Олексій з командиром зайшли на ворожу позицію.  Було темно, і хлопці навіть не зрозуміли спочатку, що то були за бійці. Заговорили з ними – Олексій з командиром російськомовні. І дізналися, що перед ними – 1-й армійський корпус рф. Попросили покликати старшого, наговорили, що обійшли пункт, і тепер до них йде підкріплення. Росіяни довірилися бійцям. Ті відійшли на 150-200 метрів і дали по супротивнику вогню. Знову відійшли, отримали підкріплення – і повернулися. Ворог на той момент вже почав тікати, але хлопці наздоганяли його. 

Один за всіх, і всі за одного

На жаль, трапляються й трагічні ситуації, які Захисники пам’ятатимуть все життя. Олексій розповів, що часто хлопці ризикують собою, аби врятувати побратимів. 

“Візьмемо ту ж евакуацію поранених. У Новоселівці у травні минулого року поранили мого побратима, з яким воювали пліч-о-пліч понад пів року. Виносили його під обстрілом. За комплекцією він вдвічі більший за кожного з нас. Повірте, було дуже непросто. Якось у Слов'янську боєць взявся вивести у безпечне місце групу поранених. Нарвалися на супротивника. Він загинув”, – пригадує Олексій.

За словами хлопця, неодноразово під час евакуації машини з пораненими обстрілювали ПТУР – це протитанкова керована ракета. Тому водії їдуть на максимальній швидкості. 

Олексій пригадує це з відчуттям вдячності до медиків, які наражають себе на велику небезпеку і повертають хлопців до життя. Був випадок, коли бійця привезли до них вже як загиблого. Лікарі спробували відновити йому дихання, і в них вийшло. По суті. вони воскресили людину. 

 Після поранення Олексій був на базі бригади. Саме в Дніпрі він зустрівся зі своєю дівчиною. Вона з Бахмуту. Пара познайомилась в соцмережах. 

"Тепер мені якось легше морально. Знаю, що на мене чекають не тільки родичі та друзі. Мрію створити міцну родину".

Раніше ми писали про те, що в Дніпрі врятували 48-річного Захисника, у якого в серці застряг великий уламок. Також читайте, що під Бахмутом 3-тя штурмова знищила дві російські роти та відкинула ворога. Нагадаємо і про нацгвардійців, які збили ворожий безпілотник в небі над Дніпропетровською областю.