"Дитина каже, що піде визволяти тата”: жінка з Дніпропетровської області понад рік бореться за свого полоненого чоловіка

Мар’яну 4 роки. Понад рік він не бачив батька. Малий плаче і чекає на нього, а його мати Ольга збирає по дрібницях інформацію про свого чоловіка Сергія. Він військовослужбовець і потрапив у полон ще у квітні 2022 року. Побратим розповів, що у Сергія важке поранення. Ольга розповіла, як шукала свого чоловіка і другий рік живе в очікуванні та сподіваннях. 

Про це розповідає Інформатор.

Сергія мобілізували в перші дні війни – йому прийшла повістка. Після навчань їх відправили в зону бойових дій. 19 квітня Ольга отримала повідомлення, в якому Сергій сповістив її про те, що вирушає на Донецький напрямок у складі 57 бригади. І це була останнє повідомлення – 22 квітня Сергій припинив виходити на зв’язок. А під час перевірки особового складу командування не виявило частини військовослужбовців. 

Запеклі бої

Виявилось, що Сергій брав участь у запеклих боях на Луганщині, в селищі Новотошківське. Важкої техніки і великої кількості зброї у них не було – за словами Ольги, у бій солдати вступили з автоматами, 4 ріжками з набоями, двома гранатами. Коли їх привезли, окупанти обстріляли Новотошківське і окупували його. Бійці намагались нищити ворожі БТР, які постійно на них рухались, за допомогою ручних гранат. Під час бою Сергій отримав важке поранення. 

Про все це жінка дізналась згодом, коли на неї вийшли родичі побратимів Сергія. 25 квітня вона розпочала пошук по соцмережах і зверталась до різних структур – СБУ, поліції, військоматів. Утім, інформації не було. 

“Я більше на зв’язок не вийду”

Через місяць Сергій зателефонував Ользі за допомогою Viber і сказав: “Я в полоні, нас не б’ють, годують, надішли мене 3 документи. Але я більше на зв’язок не вийду”. Це був дзвінок з окупованих територій, але не з росії – номер не відповідав російському оператору.

Ольга звернулась до СБУ, і там їй порадили не відправляти документи. Нібито окупанти збирають дані, а потім публікують в телеграм-каналах про те, що той чи інший військовослужбовець загинув. Та вона б все одно не змогла надіслати документи чоловікові, адже після дзвінка Viber Ольги заблокували.

З часом, жінці надіслали знайомі публікацію з російського телеграм-каналу, в якому були фото Сергія і його посвідчення учасника бойових дій. І допис про те, що він загинув у Сєвєродонецьку. Ольга перевірила речі Сергія вдома: посвідчення не знайшла. 

Для чого чоловік просив її відправити документи? Ольга припускає, що він виконував наказ, щоб його не вбили. Або для того, щоб сповістити дружину про те, що він живий. 

Поранення Сергія

У грудні її знайшов Юрій – колишній полонений, якого утримували в колонії разом з Сергієм. Виявилось, що бранці перебували в колонії на Луганщині. У Сергія уламкове поранення, яке пройшло через ліву нирку і лікоть лівої руки. Він отримав його в бою 22 квітня. Чи надають медичну допомогу Сергію – жінка не знає. Але припускає: якщо він отримав поранення, і він залишився живий, то певно, якусь допомогу надали. 

“В мене чоловік важив 100 кг, зараз половини чоловіка немає. Дуже схуд”. 

На питання “Чи б’ють?” Юрій відповів Ользі: “Вже не б’ють”. Але багато чого їй не хоче розповідати. Просить, щоб Ольга питала в інших хлопців, але ніхто нічого їй не каже. 

Стукайтеся – і вам відкриють?

Ольга не припиняла пошуків чоловіка. Вона дізналася про організацію “Знайти і повернути 5734”,  члени якої є близькими полонених з 34 батальйону 57 бригади. Ольгу додали до групи у Viber, в якій понад 100 учасників. Їй відомо, що з батальйону Сергія в неволі утримують близько 30 людей. Але гадає, що їх може бути значно більше. За 15 місяців в Україну повернули лише трьох бійців і тіло одного Захисника 57 бригади. 

Організація їздила до Папи Римського, Червоного Хреста, в Координаційний штаб у Києві, СБУ. 

“Нам сказали, що інформацію не варто розголошувати, так як це може зашкодити. Я не розголошувала, я зверталась індивідуально в органи. Я розголосу не робила. Але я бачу, що результату немає, тому я трошки пішла по іншому напрямку. І думаю: “Може, треба робити розголос, щоб мене побачили і почули?”. 

Жінка не може сказати, що влада нічого не робить. Але для неї досі залишається загадкою: чому їхніх рідних не повертають з полону?”.

Раніше ми писали про те, куди звертатись, якщо ваша близька людина потрапила в полон. Також читайте, як пережили полон волонтери ГО Help People і продовжили допомагати людям в окупації. Повідомляли і про те, в чому складнощі контрнаступу на Запорізькому напрямку на думку речника ТрО Дніпра Олександра Курбатова.